Пояснювальна записка ГП с. Глибочок

СКЛАД ПРОЕКТУ


з/п
Найменування матеріалів Масштаб
Графічні матеріали
1 Схема розташування села в системі розселення 1:25 000
2 План існуючого використання території. Схема існуючих
планувальних обмежень
1:5 000
3 Генеральний план (основне креслення). Схема проектних
планувальних обмежень
1:5 000
4 Схема інженерного обладнання території. Водопостачання
та каналізація
1:5 000
5 Схема інженерної підготовки та захисту території.
Вертикальне планування
1:5 000
6 Схема вулично-дорожньої мережі, сільського та
зовнішнього транспорту
1:5 000
7 Схема «Інженерно-технічних заходів цивільного захисту
(цивільної оборони)»
1:5000
Текстові матеріали
1 Пояснювальна записка (книга) -
2 Розділ «Інженерно-технічних заходів цивільного захисту
(цивільної оборони)» (брошура)
-


ЗМІСТ
ВСТУП ........................................................................................................................................ 3
І. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА ................................................................................................. 5
1.1.Характеристика населеного пункту ............................................................................... 5

Коротка історична довідка ................................................................................................ 5
Існуючий стан села.............................................................................................................. 5
Переваги та обмеження розвитку населеного пункту ..................................................... 6
Населення та трудові ресурси ............................................................................................ 8
Житловий фонд.................................................................................................................... 8
Соціальна інфраструктура .................................................................................................. 9
Інженерна інфраструктура................................................................................................ 10
Транспортна інфраструктура ........................................................................................... 12
Інженерна підготовка та захист територій...................................................................... 13

1.2. Природні умови (природно-ресурсний потенціал) ................................................... 15
ІІ.ОБГРУНТУВАННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ........................................................................ 22
2.1. Прогноз демографічного розвитку села, трудові ресурси ....................................... 22
2.2. Житлове будівництво ..................................................................................................... 23
2.3. Архітектурно-планувальна організація території. Функціональне зонування
території населеного пункту ................................................................................................ 26
2.4. Система громадського обслуговування ...................................................................... 29
2.5. Охорона культурної спадщини ..................................................................................... 31
2.6. Зелені насадження............................................................................................................ 32
2.7. Кладовища ........................................................................................................................ 33
2.8. Протипожежні заходи...................................................................................................... 34
2.9. Транспортна інфраструктура........................................................................................ 36
2.10. Інженерна інфраструктура .......................................................................................... 38
2.11. Еколого-містобудівне обгрунтування проектного рішення (стан
навколишнього природного середовища).......................................................................... 50
2.12. Проектні пропозиції щодо поліпшення санітарно-епідеміологічного стану
території.................................................................................................................................... 56
2.13. Інженерна підготовка та захист території ................................................................ 59
2.14. Дощова каналізація та вертикальне планування ................................................... 64
2.15. Існуюче та проектне використання території.......................................................... 66
2.16. Основні техніко-економічні показники генерального плану ............................... 69
ІІІ. ДОДАТКИ ......................................................................................................................... 74

3
ВСТУП
Генеральний план села Глибочок Тальнівського району Черкаської області
виконаний ТОВ «Кайлас Аеро» відповідно до договору № 586/17/27 від 07.11.2017 року,
укладеного з Глибочківською сільською радою. Підставою для проектування є рішення
сільської ради №11/2 від 25.12.2016 р.
Генеральний план є основною містобудівною документацією, що визначає
принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території
населеного пункту та розробляється і затверджується в інтересах територіальної громади
селища Нагірянка з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Проект виконано відповідно до Земельного кодексу України, Водного кодексу
України, Законів України «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної
діяльності», «Про Генеральну схему планування території України», «Про благоустрій
населених пунктів», «Про землеустрій», «Про охорону культурної спадщини», «Про
охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд»,
нормативно-правових актів та нормативно-методичних положень Міністерства
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
(Державного комітету України з будівництва та архітектури).
Вихідними даними для розроблення генерального плану слугували: дані
топографічного знімання території у масштабі 1:2000 у державній геодезичній системі
координат УСК-2000, виконані ТОВ «Кайлас Аеро» у 2017 році; дані Державного
земельного кадастру щодо наявності земель та розподіл їх за власниками землі,
землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності; дані Глибочківської
сільської ради про розвиток господарства села, наявність житлового фонду; пропозиції
органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади на місцях та окремих служб
щодо соціально-економічного та територіального розвитку села; матеріали, надані
виконавчими органами Тальнівського району та Черкаської області інші документи та
матеріали, надані сільською радою.
При розробці проекту Генерального плану враховані:
- проект «Схема планування території Черкаської області», розроблений
Українським державним науковим-дослідним інститутом проектування міст
«Діпромісто» ім. Ю. М. Білоконя у 2002 році;
- попередній генеральний план с. Глибочок розроблений Укрземпроект у 1972 році;
Генеральним планом с. Глибочок визначено:
- основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального
призначення території;
- перспективна чисельність населення, обсяги та структура нового житлового
будівництва;
- території, необхідні для подальшого розвитку населеного пункту, а також
пропозиції щодо зміни меж населеного пункту;

4
- пропозиції щодо формування мережі об’єктів громадського обслуговування
населення, що забезпечують соціально-гарантований рівень життя згідно з державними
будівельними нормами;
- організацію вулично-дорожньої та транспортної мережі, напрями розвитку
інженерної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою;
- заходи з охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження
культурної спадщини.
Основні показники генерального плану села Глибочок відповідно до завдання
розраховані на двадцятирічний період до 01.01.2039 року.
Розроблення генерального плану обумовлене необхідністю вирішення поточних
питань забудови села. Необхідність розробки генерального плану також обумовлена
змінами, які відбуваються в соціально-економічному розвитку країни.
Генеральний план розроблено з урахуванням даних державного земельного
кадастру на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в
цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній
системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування об’єктів
будівництва для формування баз даних містобудівного кадастру.
Генеральний план виконано у відповідності до вимог Державних будівельних норм
України ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» та
ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
Затверджений у чинному порядку генеральний план стане обов’язковим
документом для всіх організацій та установ, які здійснюють будівництво на території
селища, а також при використанні землі в проектних межах села.

5
І. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
1.1. ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
Коротка історична довідка

Село засноване орієнтовно в 1718 році, хоча в історичних документах Глибочок
згадується ще в XVI столітті. Про те що люди мешкали на території нинішнього села ще
в давні часи, говорять виявлені поблизу села залишки двох поселень трипільської
культури та двох черняхівської культури. Одне з поселень трипільської культури,
датоване початком IV тис. до н. е, розташоване на північ від села, займало площу близько
200 гектар.
Назва села походить від зміни висот місцевості, порізаної по обидва боки Гірського
Тікичу глибокими ярами, де розташоване поселення. За однією з версій – початкова назва
села – Глибоцьке.
До Жовтневого перевороту землі від Тального належали князю Долгорукому, біля
села було два князівських господарства – економії «Одая» і «Фурманське». Село мало
гарну церкву, монопольку, шинок і церковну школу на три класи. Працювала гуральня,
від місця розташування якої пішла назва одного з кутків села – Хмелівка.
В роки радянсько-німецької війни 360 жителів села пішли на фронт, 145 з них
загинули. 12 радянських воїнів загинули при відвоюванні села. У 1955 році в центрі села
встановлено пам'ятник односельчанам, що загинули у війну.
У післявоєнні роки почалася відбудова села. Побудовано всі необхідні виробничі
приміщення, будинок культури, школу, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський
пункт, магазини, добротні будинки.
Станом на 1971 рік в селі мешкало 1 240 людей. Колгосп «Радянська Україна» мав
в користуванні 2 889,9 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2 732,2 га орної землі.
Господарство вирощувало зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне
тваринництво. Працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 8,6 тисяч книг,
пологовий будинок, кравецька майстерня, їдальня.
В теперішній час у селі діють загальноосвітня школа, дитячий садок, будинок
культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин. А також працюють
виробничі підприємства сільськогосподарського спрямування ПСП «Привітне», СФГ
«Промінь», СФГ «Відродження»

Існуючий стан села
Село Глибочок – центр Глибочківської сільської ради Тальнівського району
Черкаської області, що розташоване за 8 км на південний схід від районного центру – міста
Тального та за 140 км на південний захід від обласного центру – м. Черкаси. Відстань до
залізничної станції Тальне – 12 км. З усіх сторін населений пункт оточений
сільськогосподарськими угіддями. З північного-заходу та південного-сходу до меж

6
населеного пункту примикають ліси. З півночі на південь села протікає річка Гірський
Тікич.
Зовнішні транспорті зв’язки населеного пункту представлені місцевою дорогою
загального користування обласного значення О 241407 ((Тальне - Криві КолінаЛоташеве- Пальчик)- Глибочок-Колодисте-Новоселиця) – Лоташеве та місцевою дорогою
загального користування районного значення С 241414 ((Тальне-Криві Коліна-ЛоташевеПальчик)- Глибочок-Колодисте-Новоселиця) -Тарасівка. Місцева дорога районного
значення проходить безпосередньо через територію села, і в межах населеного пункту
переходить у вулицю Героїв Небесної Сотні.
Наявне населення с. Глибочок за даними виконавчого комітету сільської ради на
01.01.2019 року становило 0,61 тис. осіб, загальна площа населеного пункту – 406,6 га.
Значну частину території населеного пункту займає садибна житлова забудова, на яку
припадає близько 230 га. Іншу територію займають сільськогосподарські угіддя (городи,
рілля), інші озеленені території (пасовища, сіножаті), а також громадська забудова і
територія виробничих підприємств.
Планування села нерегулярне. Основною планувальною віссю є вулиця Героїв
Небесної Сотні. Додаткові планувальні осі – вул. Гагаріна та вул. Молодіжна. Житлову
забудову села представлено виключно кварталами садибного житлового будівництва.
Вздовж вулиці Героїв Небесної Сотні сформувався центр села. Територія громадської
забудови складає близько 4,2 га.
На території населеного пункту розміщені і функціонують: Глибочківська сільська
рада, навчально-виховний комплекс, в складі якого загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та
дошкільний навчальний заклад. Також на території села працюють будинок культури з
музеєм та бібліотекою, фельдшерсько-акушерський пункт та заклади торгівлі. Вздовж
вулиці Героїв Небесної Сотні неподалік будівлі сільської ради розташована культова
споруда – українська православна церква.
Зона промислової та комунальної забудови являє собою території виробничих
підприємств, в основному сільськогосподарського спрямування. Серед промислових
підприємств в межах населеного пункту функціонує господарський двір СФГ «Промінь»,
що розташований в північно-західній частині села по вул. Героїв Небесної Сотні та млин
в центральній частині села. Вздовж вул. ім. Пушкаренка В.І. розташований недіючий
деревообробний цех. Також працює ряд підприємств, що розташовані за межами
населеного пункту, але прилягають до існуючої межі села. Серед них: тракторна бригада,
свиноферма і тік ПСП «Привітне», ветеринарна аптека і склад СФГ «Відродження»,
склади сільськогосподарської продукції. Дані підприємства та складські об’єкти
сформувались в межах однієї ділянки виробничої забудови в східній частині населеного
пункту по вул. Героїв Небесної Сотні. А також до діючих підприємств, що розташовані за
межами населеного пункту відноситься тракторна бригада ПСП «Привітне», що
знаходиться на сході по вул. Молодіжна.

Переваги та обмеження розвитку населеного пункту
Черкаська область, в межах якої розташоване село Глибочок входить до складу
Центрального економічного району, ключова роль у господарстві якого відводиться

7
харчовій промисловості, легкій промисловості, машинобудуванню, а також хімічній
промисловості та будівельній індустрії. Саме центральність розташування області є
основною позитивною рисою її економіко-географічного положення. Основним
планувальним документом території області є «Схема планування території Черкаської
області», розроблена Українським державним науковим-дослідним інститутом
проектування міст «Діпромісто» ім. Ю. М. Білоконя у 2002 році. Згідно рішень СПТ
Черкаської області Тальнівський район, в якому знаходиться село Глибочок, попадає в
зону переважного сільського господарства, що слід віднести до переваг розвитку об’єкту
проектування. Тут рекомендується інтенсивний розвиток сільськогосподарського
виробництва (при скороченні орних земель), удосконалення технологій агровиробництва.
В зв’язку з високою цінністю сільськогосподарських земель області намічена активізація
центрів агропромислової інтеграції з урахуванням характеру розселення людей,
підвищення рівня їх забезпечення соціальною та інженерною інфраструктурою. В
агропромисловому комплексі регіону склалася стабільна тенденція до зростання обсягів
валової продукції сільського господарства, забезпечення населення якісними
продовольчими товарами. По виробництву сільськогосподарської продукції на душу
населення Черкаська область займає перше місце в Україні. Область входить в трійку
лідерів України по урожайності зернових та зернобобових культур. Є чітка тенденція до
зростання зернових в області. У галузі тваринництва спостерігається тенденція
стабільного виробництва основних видів продукції. Недостатнім є рівень розвитку галузі
перероблення сільськогосподарської продукції, зокрема, продукції овочівництва,
картоплярства та садівництва.
Виходячи з вищезазначеного, проектантами був зроблений висновок про наявність
передумов для забезпечення подальшого розвитку інфраструктури. Для реалізації цієї
настанови пропонується резервація нових та задіяння існуючих територій під потреби
розвитку та функціонування сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. Говорячи
про фактори, що потенційно обмежують розвиток населеного пункту Глибочок, слід
зазначити, що існуюча планувальна структура села вимагає прийняття проектних рішень
для її нормального функціонування. Аналізуючи, з точки зору планувальної організації,
територію проектування, можна виявити її проблеми та конфліктні зони, які вирішено при
розробці генерального плану розвитку села Глибочок. До них відносяться:
– відсутність санітарних розривів від джерел забруднення;
– наявність промислово-комунальної забудови поза межами села Глибочок;
– наявність водних об’єктів, що створюють додаткові обмеження освоєння територій
населеного пункту під житлове та інші види будівництва;
– наявність в структурі села кладовища, від якого не дотриманий санітарний розрив;
– недорозвиненість вулично-дорожньої мережі;
– недорозвиненість інженерних мереж;
– невпорядкованість колишніх та деградованих господарських територій.
Генеральним планом пропонується організація наступних функціональних зон:
– сельбищної зони;
– промислово-комунальної зони;
– рекреаційної зони.

8
Населення та трудові ресурси
Загальна чисельність наявного населення с. Глибочок за даними сільської ради
станом на 01.01.2019 р. становить 0,61 тис. осіб.
У віковій структурі населення села частка осіб дошкільного віку становить 4,2 %,
шкільного – 6,6%, осіб 18-59 років – 40,9%, старших за 60 років – 48,3%.
На віковій структурі населення села позначилися ті ж соціальні та демографічні
події, як і по всій Україні. Найбільш виразними на дату останнього перепису залишалися
наслідки зниження народжуваності під час війни 1941–45 рр., зростання народжуваності
наприкінці 1950-х – початку 1960-х, зниження наприкінці 1960-х та знову зростання в
середині 1980-х та у другій половині 2000-х років.
Як і в більшості регіонів України, зменшення людності відбувалося внаслідок
природного убутку – перевищення числа померлих над кількістю народжених. Від’ємний
природний приріст спостерігався у селі протягом останніх 5-ти років. Механічний приріст
мав «нульові» показники.
Трудові ресурси села становлять близько 30% від загальної чисельності населення.
Всі вони зайняті в особистому господарстві та на підприємствах та установах села.
В таблиці нижче показані трудові ресурси с. Глибочок станом на 01.01.2019 р.
Таблиця 1.1.1

Трудові ресурси

Типи населення Всього
на території села,
осіб
Всього населення : 610/100%
В тому числі працездатного населення, з них: 250/40,9%
зайняті в особистому господарстві 60/9,8%
в господарському комплекс:
- освіта
- охорона здоров’я
- надання інших видів послуг
- торгівля
- державне управління
- сільське господарство(сезонно)
118/19,3%
17
10
6
20
15
50

Житловий фонд
Житловий фонд села є садибним і складається з 374 будинків загальною площею
близько 25,75 тис. м
2. Житлова забезпеченість в середньому по населеному пункту
становить 42 м
2/особу загальної площі.
Аварійний та ветхий житловий фонд в селі не зареєстрований.

9
Таблиця 1.1.2
Житловий фонд

Типи забудови Існуючий стан
Загальна площа, Кількість
населення,
Житлова
забезпеченість,
тис. м2 тис. люд. м2/люд.
Садибна 25,758 0,61 42,2

Соціальна інфраструктура
З основних об’єктів громадського обслуговування у селі наявні:
- НВК «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІ ступенів»,
- фельдшерсько-акушерський пункт,
- аптечний пункт,
- магазини,
- музей, бібліотека,
- кафе,
- будинок траурних обрядів.
Відповідність нормативним показникам наведена у таблиці.
Таблиця 1.1.3

Забезпеченість населення села основними об’єктами соціальної
інфраструктури

Найменування установ Одиниця
вимірів
Ємність об’єктів обслуговування
всього нормативний
показник
% до
нормативу
1. Дитячі дошкільні
установи
місць 80 13 у 6 разів
2. Загальноосвітні школи місць 200 30 у 6 разів
3. Будинки культури місць 150 93 160%
4. Заклади первинної
медичної допомоги
відв./ зміну 20
5. Магазини м2 заг. площі 100 142 70%
6. Підприємства
громадського
харчування
місць 60 22 у 3 рази


10
Інженерна інфраструктура
Водопостачання
На час складання проекту в центральній частині села функціонує локальна система
господарчо-питного водопостачання, яка забезпечує питною водою частину населення
садибної забудови, адміністративні та сільськогосподарські будівлі. Джерелом
водопостачання є водозабірна свердловина. Система обладнана водонапірною баштою,
яка забезпечує зберігання регулювального об’єму води. Населення, яке не охоплене
системою водопостачання, користується шахтними колодязями, розташованими на
присадибних ділянках.

Побутова каналізація
Централізована система каналізації у с. Глибочок відсутня. Населення
користується вигрібними ямами та дворовими вбиральнями.

Електропостачання
Електропостачання споживачів електроенергії села Глибочок здійснюється від ПС
35/10 кВ «Криві Коліна».
По території села Глибочок проходять ПЛ-10 кВ, ПЛ-0,4 кВ.
Споживачі в межах села Кожанка отримують електроенергію по мережах 10 кВ та
0,4 кВ, які виконані повітряними та кабельними лініями від трансформаторних підстанцій
ТП-10/0,4 кВ.
Існуючі повітряні електромережі 10 кВ виконані на залізобетонних опорах та
знаходяться в задовільному стані.
Існуючі повітряні електромережі 0,4 кВ виконані на залізобетонних опорах, що
частково знаходяться в незадовільному стані.
Споживачами електроенергії села Глибочок є підприємства різних галузей
народного господарства: торгівля, громадське харчування, медичне обслуговування,
комунально-побутові та інші споживачі.

Теплопостачання
Розділ теплопостачання розроблено на підставі:
- завдання на проектування;
- нормативних документів:
- ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»;
- ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі»;
- ДБН В.2.5-77:2014 «Котельні»;
- ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія».

Розрахунки теплових потоків виконано на підставі таких кліматичних
характеристик: (дані по Умані)
- розрахункова температура для проектування опалення -20°С;

- середня температура найхолоднішого місяця -4,8°С;
- середня температура за опалювальний період -0,1°С;
- тривалість опалювального періоду 179 діб.
Існуючий житловий фонд села Глибочок складається з 374 садибних житлових
будинків. Опалення садибних житлових будинків здійснюється окремо для кожного
будинку від побутових теплогенераторів (котлів), які працюють на природному газу.
Крім того, на території села розташовані громадські споруди.

11
Опалення сільської ради здійснюється від конвекторів, які працюють на

природному газу. Опалення Глибочівського навчально-виховного комплексу
«Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I – II ступенів” здійснюється від
окремо розташованої котельні, яка працює на природному газу.
Опалення фельдшерсько-акушерського пункту від окремо розташованої

теплогенераторної, яка працює на природному газу.
Газопостачання
При виконанні розділу «Газопостачання» були використані матеріали:
- генеральний план села Глибочок Тальнівського району Черкаської області ;
- нормативні документи:
- ДБН Б.2.2 -12:2018 « Планування і забудова територій»;
- ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання»;
- НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання»;
- «Кодекс газорозподільних систем».
Джерело газопостачання села Глибочок – ГРС « Тальне» ». В селі Глибочок існують
такі газопроводи та споруд на них:

- ГГРП – 1 шт;
- ШРП – 3 шт;
- газопроводи середнього тиску (Р ≤0,3МПа);
- газопроводи низького тиску (Р ≤0,005МПа).
До ГГРПР села Глибочок підходить газопровід середнього тиску (Р ≤ 0,3МПа).
В ГГРП та ШРП тиск газу знижується з середнього (Р≤ 0,3МПа) до низького (Р ≤
0,005МПа).
Існуюча система газопостачання села одноступенева, з подачею газу споживачам
по газопроводах одного тиску - (низького).

Зв'язок
Телефонний зв’язок
Згідно листа Черкаської філії ПАТ «Укртелеком» (Лист № 71G320-2-19 від
19.03.2018) інформація надана наступна: на території с. Глибочок розміщена автоматична
телефонна станція САТС – 962 типу АТСК-50/200. Монтована ємність складає 50 номерів,
задіяна 15 номерів.
На теперішній час в c. Глибочок працюють всі оператори мобільного зв’язку.

Проводове мовлення
В населеному пункті діє станція проводового мовлення, встановлено 1 радіоточку.
Санітарне очищення
Існуюча в населеному пункті система збору та утилізації відходів не вирішена до
кінця. Для знешкодження твердих побутових відходів використовується одна ділянка
орієнтовною площею 1,1 га, що розташована по вул. Героїв Небесної Сотні без
дотримання санітарного розриву до житлової забудови. Заповнено вона приблизно на 10
% (0,16 га). Місце видалення відходів паспортизоване: реєстр. №263, кадастровий номер
7124081600:02:001:0369. За інформацією сільської ради частину твердих побутових

12
відходів (ТПВ) мешканці утилізують на присадибних ділянках шляхом компостування та
спалювання, а частину вивозять на це МВВ. Річний об’єм збору та вивозу сміття 0,2 тис.
т. Договір з підприємством, яке надає послуги по збору та вивозу сміття до іншого
сміттєзвалища не заключений. Місце розташування майбутнього полігону по видаленню
твердих побутових відходів на момент збору вихідних даних сільською радою не
пропонувалося.

Транспортна інфраструктура
Зовнішній транспорт
Село Глибочок знаходиться на сході Тальнівського району Черкаської області.
Основними видами транспортного сполучення села з іншими населеними пунктами
Черкаської області та обласними центрами України є автомобільний та залізничний
транспорт. Відстані від населеного пункту до районного центра (м. Тальне) по дорогам
загального призначення складає 8 км, а до обласного центру (м. Черкаси) 140 км.
Через с. Глибочок проходять:
- автомобільна дорога загального користування місцевого (обласного) значення
О241405 (Тальне-Криві Коліна-Лоташеве-Пальчик)-Глибочок-Колодисте-Новоселиця;
- автомобільна дорога загального користування місцевого (районного) значення С
241414 ((Тальне-Криві Коліна-Лоташеве-Пальчик)- Глибочок-Колодисте-Новоселиця) -
Тарасівка.
Залізничний транспорт представлений проміжною залізничною віткою
Шевченківської дирекції Одеської залізниці. Найближча до села Глибочок залізнична
станція знаходиться в м. Тальне на відстані 12 км від населеного пункту.
Автомобільні дороги, які забезпечують транспортні зв’язки села, на сьогодні
потребують проведення реконструкції з повною заміною покриття.
Зовнішні пасажирські перевезення мешканців села забезпечують маршрутні рейси.
Згідно даних, наданих сільської радою, через населений пункт Глибочок проходить
автобусний маршрут Тальне – Глибочок – Колодисте, який обслуговує перевізник ПРАТ
"ТАЛЬНІВСЬКЕ АТП 17137".

Вулично-дорожня мережа
Основною планувальною віссю є вулиця Героїв Небесної Сотні. Решта вулиць
виконують функції житлових, вулиць промислових територій та проїздів.
Загальна протяжність вуличної мережі складає 19,0 км. Таким чином, щільність
вулично-дорожньої мережі з розрахунку на сучасну територію села 4,066 км2 становить
4,67 км/км2. Ширина вулиць в середньому становить 5 м.
Протяжність доріг з асфальтним покриттям становить 7 км, це 40% від всіх вулиць
села. Реконструйовані або побудовані за період останніх 5 років були наступні вулиці:
Станкевича, Каправчука, Соборна, Каленчуківська, Набережна, Шамрая, Нерубайського,
Пушкіна, Замлинівська, Гранітна, Пушкаренка, Заверталюка.

13
Ділянки з тротуарами присутні на вулицях Героїв Небесної Сотні та Молодіжна.
Ширина тротуарів 2 м. На більшості вулиць влаштоване зовнішнє освітлення.
Також в населеному пункті є одна штучна споруда – міст через р. Гірський Тікич,
протяжністю 50 м і шириною 8 м.
Технічні параметри вулиць на сьогодні не відповідають вимогам, тверде покриття
на більшості вулиць знаходиться у незадовільному стані та на перспективу потребує
проведення робіт по улаштуванню, капітальному ремонту та реконструкції дорожнього
покриття, спорудженню штучних споруд для відведення опадів, пішохідних переходів.

Внутрішньо-сільський транспорт
На момент розробки генерального плану села внутрішні маршрутні перевезення в
селі Глибочок відсутні.
Через населений пункт вздовж автомобільної дороги місцевого значення (вулиці
Героїв Небесної сотні в межах села) проходять маршрути міжміського перевезення.
Загальна протяжність існуючих ліній руху автобусу становить 3 км, а щільність мережі
ліній руху автобусу відносно площі населеного пункту становить відповідно 0,74 км/км2.

Легковий автомобільний транспорт
Згідно даних Глибочківської сільської ради, на даний час в селі наявно 89
автотранспортних засобів. З них:
- 64 легкові автомобілі;
- 20 трактори;
- 5 мотоциклів.
Відповідно, рівень автомобілізації за приватними легковими автомобілями
становить 105 од. на 1000 осіб населення, а рівень моторизації – 8,2 од. на 1000 осіб.
Автотранспорт мешканців садибної забудови села здебільшого зберігаються в
межах земельних ділянок власників. Ділянки центрування зберігання автомобільного та
мото-транспорту в селі Глибочок не виділяються.

Інженерна підготовка та захист території
Гідротехнічні заходи
Територія с. Глибочок в межах проектування має складний характер, з вираженими
тальвегами та балками місцевого значення. Загальний ухил рельєфу направлений до
водойм та водотоків, що в центральній, північній та південній частині села. Абсолютні
відмітки території змінюються в межах від 112,0 м БС до 196,60 м БС.
В центральній частині території села протікає із північного-заходу на південь річка
р. Гірський Тікич. В північній частині та в південній частини з східної сторони в річку
Гірський Тікич входять струмки з зарегульованими ставками які знаходяться в
захаращеному стані та потребуються інженерних заходів підготовлення території.
Струмок в південній частині населеного пункту розпочинається з струмка. В центральній

14
частині населеного пункту з сходу до річку Гірський Тікич розташований водозбір з
водоймою. Поряд з водними об’єктами поширене заболочення території.
Загальна площа зони поширення заболоченості територій в межах села складає
S=1,54 га.

Відведення дощових та талих вод
Відведення дощових та талих вод на території села Глибочок здійснюється
поверхневим способом: по поверхні землі (по рельєфу) по існуючим вулицям у напрямку
понижень до пойми річки Гірський Тікич. Відведення поверхневого стоку за рахунок
поздовжніх ухилів по вулицям та по рельєфу значно погіршує благоустрій та екологічний
стан села, призводить до проявів водної ерозії (подальшого росту балок та ярів), сприяє
забрудненню ґрунтів та водних об’єктів.
Відсутність організованого відведення атмосферних вод та очисних споруд на
випусках стоків не відповідає сучасним санітарним та екологічним нормам та вимогам.
З метою запобігання забрудненню водних об’єктів, благоустрою території села, для
поліпшення екологічного стану необхідне будівництво системи дощової каналізації,
особливо на нових ділянках забудови з обов’язковим будівництвом очисних споруд на
випусках стоків.

15
1.2. ПРИРОДНІ УМОВИ (ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ)
Територія села Глибочок розташована у східній частині Тальнівського району
Черкаської області на берегах річки Гірський Тікич.

Клімат
Район характеризується такими природно-кліматичними показниками: клімат
району помірно-континентальний з відносно м’якою зимою і теплим літом. Середня
багаторічна температура повітря становить +7,2°С. Абсолютний максимум температури
повітря влітку досягає +38,0°С, абсолютний мінімум температури повітря взимку – -
37,0°С. Амплітуда коливання температури повітря наведена в таблиці 1.2.1.
Таблиця 1.2.1

Харак-ка Температура повітря, °С Рік
І II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
Середня -4,8 -5,2 -0,3 7,6 14,3 17,5 19,5 18,9 13,9 7,8 1,4 -3,3 7,2
Абсолютна
максимум
11,0 13,0 22,0 31,0 33,0 35,0 38,0 38,0 33,0 30,0 26,0 14,0 38,0
Абсолютна
мінімум
-34,0 -37,0 -28,0 -16,0 -4,0 1,0 3,0 2,0 -5,0 -19,0 -24,0 -28,0 -37,0

Найхолоднішім місяцем є січень, середня температура якого становить -4,8°С, а
найтеплішим липень з середньою температурою +21,5,°С.
Перехід середньодобової температури повітря через 0° весною спостерігається в
кінці другої на початку третьої декади березня, восени – в кінці другої, на початку третьої
декади листопада.
Тривалість теплого періоду зі середньодобовою температурою повітря вище
0°становить 200 днів,
Перехід середньодобової температури повітря через +6°С (початок і кінець
вегетаційного періоду), настає весною 8 квітня та восени 25 жовтня.
Тривалість вегетаційного періоду 199 днів.
Річна сума опадів складає 5800 мм. Опадів за вегетаційний період (IV – X) випадає
382 мм. Розподіл опадів за вегетаційний період по місяцях наведено в таблиці 1.2.2.

16
Таблиця 1.2.2

Місяці Сума за
період
IV V VI VII VIII IX X
Норма
46 53 66 69 60 44 44 382
Р=75%
27 30 68 60 63 31 35 314
Р=95%
20 23 52 46 49 24 27 241

Стійкий сніговий покрив утворюється на початку третьої декади грудня, середня
кількість днів зі сніговим покривом 103. Середнє багаторічне значення, із найбільших
декадних висот снігового покриву, становить 15 см.
Середній багаторічний запас води у сніговому покриві на останній день декади
становить 30 мм. У роки забезпеченістю 10 і 25% він відповідно становить 69 і 42 мм.
Абсолютна середньорічна вологість повітря становить 8,9 мб, відносна – 76%,
дефіцит насиченості – 3.8 мб.
Абсолютна місячна відносна вологість повітря наведена в таблиці 1.2.3.
Таблиця 1.2.3

Характери
стика
Місяць Рік
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
Абсолютна
вологість,
мб
3,6 3,8 5,1 7,7 10,8 14,0 15,6 14,7 11,5 8,5 6,3 4,7 8,9
Відносна
вологість,
%
83 82 79 70 52 69 72 71 74 79 86 95 76

Панівними на території, що розглядається, є вітри західного та південно-західного
напрямків.

17
В теплий період року переважають вітри північно-західних румбів, в холодний –
південно-східних.
Повторюваність напрямку вітру (%) та число штилів за рік наведено в таблиці 1.2.4.
Таблиця 1.2.4

Пн Пн-С С Пд-С Пд Пд-З З Пн-З Штиль
За рік
13,0 9,9 9,8 11,8 13,9 13,4 15,4 12,8 7,1

Середньомісячну та річну швидкості вітру наведено в таблиці 1.2.5.
Таблиця 1.2.5

Характери
стика
Місяці Рік
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
Швидкість
вітру,м/с
3,9 3,9 3,8 3,6 3,0 2,8 2,8 2,6 2,9 3,3 3,8 3,9 3,4

Найбільші швидкості вітру різної ймовірності перевищення наведено в таблиці
1.2.6.
Таблиця 1.2.6

Швидкості вітру (м/с), можливі один раз за:
рік 5 років 10 років 15 років 20 років
18 20 21 22 23

Геолого-геоморфологічна будова
Відповідно до тектонічного районування територія, що розглядається, розташована
в межах Росинсько-Тікицького мегаблоку Українського кристалічного щита. В
геологічній будові приймають участь кристалічні породи докембрію, відклади палеогену,
неогену і крейди, перекриті товщею четвертинних відкладів.
Докембрійські відклади представлені уманськими гранітами і їх мігматитами,
рідше – гнейсами. Вони виявлені свердловинами на глибині від 8,0 до 140,0 м, і, місцями,
в долинах водотоків виходять на денну поверхню.
На кристалічних відкладах докембрію спорадично залягають глауконітові піски і
пісковики крейдового віку потужністю 0,3-0,5 м, перекриті відкладами палеогену і

18
неогену. Палеогенові відклади представлені вуглистими пісками і глинами потужністю
0,5-40,0 м (бучацька свита) пісками, піщаниками, мергелями потужністю 2,0-22,0 м
(київська свита), глауконітовими пісками, піщаниками, глинами потужністю 2,0-25,0 м
(харківська свита).
Неогенові відклади представлені глинистими пісками потужністю 2,0-46,0 м,
глинами потужністю 1,0-30,0 м (сарматський ярус), піщано-глинистими відкладами
балтської свити потужністю 1,0-27,0 м, бурими і червоно-бурими глинами потужністю
3,0-12,0 м.
Палеогенові і неогенові відклади перекриті шаром четвертинних утворень
потужністю до 16,0-20,0 м на плато та до 8.0 - в долинах водотоків.
Четвертинні відклади представлені бурими і червоно-бурими глинами, моренними
суглинками і пісками (льодовикові відклади), суглинками і лесовидними суглинками
(еолово-делювіальні відклади), мулистими пісками і глинами (болотні відклади).
У геоморфологічному відношенні територія с. Глибочок розташована у межах
Придніпровської височини і являє собою акумулятивно-денудаційну рівнину.
Загальний ухил рельєфу направлений до водойм та водотоків, що в центральній,
північній та південній частині села. Абсолютні відмітки території змінюються в межах від
112,0 м БС до 196,6 м БС.

Гідрологічні та гідрогеологічні умови
Відповідно до Схеми гідрологічного районування України с. Глибочок знаходиться
у межах Правобережної Дніпровської області достатньої водності.
Через населений пункт проходить річка Гірський Тікич – права притока Тікичу
(басейн Південного Бугу). Довжина річки 167 км, площа басейну 3510 км². Долина Vподібна, завширшки до 2,3 км, завглибшки до 60 м. Похил річки 0,78 м/км. Річище
звивисте, береги підвищені, кам'янисті; є водоспади (водоспад Вир) та пороги; біля смт
Буки річка утворює Буцький каньйон. Живлення снігове і дощове. Льодостав з початку
грудня до середини березня. На річці споруджено 2 ГЕС (Тальнівська ГЕС, Буцька ГЕС),
є водосховища і чимало ставків. Воду з річки використовують для зрошування. Також на
річці розвинене рибництво та водний туризм.
Тимчасові водні потоки представлені ярами і потічками, утвореними стоком
атмосферних опадів зливового характеру.
Село Глибочок розташоване в межах гідрогеологічної провінції Українського
кристалічного щита. В межах району проектування підземні води мають широке
розповсюдження і є основними джерелами водопостачання населення і підприємств.
Вода прісна чи слабо мінералізована і в повній мірі придатна для питних і
технічних потреб.
Практичне значення цього горизонту знижується у зв’язку з різним водним
достатком, який змінюється на близьких відстанях. Дебіт свердловин коливаються від 3,6-
7,5 м3/год до 120-29 м3/год при пониженні від 2,0 до 35 м.
Питомі дебіти змінюються від 1,2 до 8,1 м3/год.
Не глибокі залягання кристалічних порід, прикритих малопотужною товщею
осадових відкладень, часто прилягаючими долинами рік і балок, обґрунтовується в районі
відсутністю великих артезіанських водоносних горизонтів.
З огляду відсутності більш перспективних водоносних горизонтів в районі цей
водоносний горизонт є основним. Глибина залягання його в долинах річок 35-80 м, на
плато 60-130 м. В межах району цей горизонт експлуатується 114 буровими
свердловинами, розташованих в межах району. Вода використовується для промислового
та господарчо-побутового водопостачання.
Бучацький водоносний горизонт має локальне поширення, та як приурочений к
лінзам пісків, розташованих в депресіях кристалічних порід, потужність водомістких

19
порід коливається від 1,0 до 10,0 м, цей водоносний горизонт безнапірний, широко
розвинена яружна балочна мережа створює умови для дренажування.
Виходячи з складних гідрогеологічних умов, обумовленими локальним
розповсюдженням пісків палеогенової системи і малою водообільністю свердловин,
приурочених до тріщинуватим породам докембрію, чекати значного притоку води на
одній площадці не доведеться.
Четвертинний водоносний горизонт має широке розповсюдження в даному районі.
Водовміщуючі породи представлені лесовидними суглинками, ріже – с піщаними
шарами. Глибина залягання рівня ґрунтових вод від 9,0 до 25 м і більше. Ці води широко
експлуатуються місцевим населенням при використанні шахтних колодязів. Дебіт
колодязів змінюється в межах від 2,2 до 5,4 м3/год та залежить від літологічного складу
водомістких порід. Води прісні. Мінералізація цих вод складає 0,7 г/л, а загальна
жорсткість – 2,3-3,6 мг-екв/л. По типу ці води треба віднести до гідрокарбонатно-натрієвокальцієвих. Цей горизонт експлуатується шахтними колодязями для питних та
господарських цілей.

Геологічна будова
У геоструктурному відношенні територія району відноситься до центральної
частини Українського кристалічного щита, в геологічній будові якого приймають участь
докембрійські кристалічні породи, покриті осадовою товщею палеогенових і
четвертинних відкладів.
Докембрій представлений уманськими гранітами і мігматитами, рідше – гнейсами.
Вони зустрічаються свердловинами на глибині від 8 до 140 м, а в долинах річок виходять
на денну поверхню.
В окремих пониженнях, кристалічних відкладів докембрію, мають локальні
поширення глауконітові піски і піщинки крейдового віку, потужністю 0,5-30,0 м, прикриті
відкладеннями палеогену і неогену.
Палеогенові відклади представлені вуглистими пісками і глинами потужністю 0,5-
40,0 м (бучацька світа), пісками і піщинками, мергелями потужністю 2,0-22,0 м (київська
світа) глауконітовими пісками, піщинками, глинами потужністю 2,0-25,0 (харківська
світа).
Неогенові відклади представлені глинистими пісками потужністю 2,0-46,0 м,
глинами потужністю 1,0-3,0 (сарматський ярус) піщано-глинистими відкладами балтської
свити, потужністю 1,0-27,0 м, бурими і червоно-бурими глинами, потужністю 3,0-12,0 м.
Палеогенові і неогенові відклади, прикриті шаром четвертинних утворень,
потужністю до 16,0-20,0 м на плато, до 8,0 м в долинах річок. Четвертинні відкладення
представлені бурими та червоно-бурими глинами, мореними суглинками і пісками
(льодовикові відкладення), суглинками і лесовидними суглинками (еолово-делювіальні
відкладення), мулистими пісками і глинами (болотні відкладення).
Рослинність: сосна, вільха, береза бородавчата, вишня садова, в’яз звичайний, в’яз
гладкий, граб звичайний, груша звичайна, дуб звичайний, верба вавилонська, каштан
кінський, клен-явір, горіх волоський, кущі - акація жовта, айва японська, барбарис
звичайний, бузина чорна, кизильник, садовий жасмин.
Згідно з фізико-географічним зонуванням територія Тальнівського району
знаходиться в підзоні ІІ-В2 (Лісостеп) кліматичної зони ІІ-В, яка є сприятливою для всіх
видів будівництва. Розрахункова температура для захисних конструкцій -21°С. Глибина
промерзання ґрунту 120 см.

Ґрунтовий покрив
20
Ґрунтовий покрив с. Глибочок характеризується відносною однорідністю, що
обумовлено обмеженими розмірами проектованої території і її геоморфологічними
особливостями.
Відповідно до даних, наведених у листі Держгеокадастру від 06.07.2018 за № 18-
23-0.320-249/110-18 на території села Глибочок наявні особливо цінні ґрунти:

- 41е темно-сірі сильно реградовані важко суглинкові;
- 53е чорноземи сильнодеградовані важко суглинкові.
Інженерно-будівельна оцінка
Відповідно схеми інженерно-геологічного районування України с. Глибочок
відноситься до території середньої складності будівельних умов освоєння.
Під ґрунтово-рослинним шаром залягають елювіальні та еолово-делювіальні
четвертинні відклади.
Територія населеного пункту відноситься до зони розповсюдження лесових порід І
типу за просіданням (до 5 см).
Територія с. Глибочок не належить до сейсмічно активних зон, про що свідчить
Карта загального сейсмічного районування території України (згідно ДБН В.1.1-12:2012
«Будівництво в сейсмічних районах України»), де відображені величини сейсмічності, які
необхідно враховувати:

- відповідно карти «А», що застосовується при проектуванні будівель і споруд класу
наслідків (відповідальності) СС1 згідно з ДБН В.1.2-14, а також класу наслідків
(відповідальності) СС2 - для будівель заввишки до 73,5 м - 5-бальна зона;

- карти «В», що застосовується при проектуванні будівель і споруд класу наслідків
(відповідальності) СС2 згідно з ДБН В.1.2-14 - для будівель заввишки від 73,5 м до
100 м, а так само об’єктів, які належать до потенційно небезпечних, але не
ідентифікуються як об’єкти підвищеної небезпеки відповідно до ЗУ «Про об’єкти
підвищеної небезпеки», територія району відноситься 5-бальної зони;

- відповідно карти «С», що застосовується при проектуванні будівель і споруд класу
наслідків (відповідності) СС3 згідно з ДБН В.1.2-14 необхідно враховувати 6-
бальну сейсмічність території.
Серед негативних екзогенних процесів, що спостерігаються на території села,
досить поширеним є підтоплення. В залежності від рельєфу місцевості та сезонності,
рівень ґрунтових вод різний. На вододільних ділянках плато він знаходиться на глибині
більше 5 метрів, а тому участі в ґрунтоутворенні не приймає. В заплаві річки рівень
ґрунтових вод становить ≤ 3,0 м. Близькість ґрунтових вод сприяє розвитку болотних
процесів, затримує розклад органічних речовин.
Окрім того, на території села можливе також сезонне підтоплення територій
навесні в період інтенсивного сніготанення та протягом року внаслідок випадіння
надмірної кількості атмосферних опадів. Надходження до понижених ділянок у межах
плато зливових та ґрунтових вод з прилеглих територій призводить до проявів процесів
підтоплення, а також утворення так званих «дощових ям».
В результаті аналізу комплексу природних та інженерно-геологічних умов дана
інженерно-будівельна оцінка території за ступенем сприятливості під забудову:

21
- території сприятливі для будівництва займають значну територію селища і
представлені схилами терас та ділянками плато. Ухили поверхні до 8 %. Основами
фундаментів слугують лесовидні супісі і суглинки, піски, галечники, глини. На глибинах
до 5,0 м лесові ґрунти – просадні.
- території малосприятливі для будівництва займають підтоплені заплавні території
з підвищеним заляганням ґрунтових вод. Окрім того, до даної категорії можна віднести
схилові ділянки плато з ухилами поверхні від 8 до 15%. Дані ділянки складені переважно
делювіальними суглинками, потужністю до 3,0 м та підстилаються вапняками,
глинистими сланцями та пісковиками. Під час інженерно-будівельного освоєння ці
території потребують проведення додаткових вишукувань щодо необхідності інженерної
підготовки і проведення гідротехнічних заходів (гідроізоляція фундаментів, раціональне
вертикальне планування).
- території несприятливі для будівництва, що потребують складної інженерної
підготовки приурочені до території заплави, що частково заболочена і затоплюється
паводковими водами. Окрім того, у селищі наявні невеликі техногенно порушені ділянки
поверхні, котрі потребують рекультивації та містобудівного впорядкування.

22
ІІ. ОБГРУНТУВАННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
2.1. ПРОГНОЗ ДЕМОГРАФІЧНОГО РОЗВИТКУ СЕЛА, ТРУДОВІ РЕСУРСИ
Населення с. Глибочок станом на 01.01.2019 р. складає 610 осіб.
Оскільки сільському населенню притаманна порівняно низька народжуваність, у
населеному пункті зберігся рівень народжуваності, близький до середнього по Україні.
За оптимістичним варіантом прогнозу чисельності населення передбачається
можливість більш повної реалізації репродуктивних настанов населення. Найбільш
вірогідно, для цього регіону показник сумарної народжуваності досягне рівня,
необхідного для простого відтворення населення.
Оскільки в Україні в цілому з 2008 р. триває тенденція зростання середньої
тривалості життя, а серед дітей зниження смертності розпочалося значно раніше, доцільно
припустити, що позитивні тенденції триватимуть. В Україні влада і громадськість виявляє
все більший інтерес до проблем охорони здоров'я. Це також повинно сприяти зниженню
смертності.
Міграційний баланс у селі за останні 20 років був переважно нейтральним. На
розвиток міграційної ситуації у с. Глибочок впливатиме багато факторів. Пожвавлення
міграційного притоку до села буде залежати від покращення соціально-економічних умов
державного розвитку в цілому та стабілізації економічної ситуації в регіоні зокрема. Крім
того, безпосередня близькість до районного центру Тальне та м. Умані та переваги
проживання у сільській місцевості (приватному садибному фонді) також є позитивним
фактором що вплине на міграції до села.
За
оптимістичним варіантом прогнозу передбачається, що протягом усього
періоду механічний рух населення с. Глибочок характеризуватиметься перевищенням
чисельності прибулих над чисельністю вибулих.
На кінець прогнозного періоду (2039 р.) за оптимістичного розвитку подій
чисельність населення села становитиме 700 осіб.
Трансформація вікової структури буде незначною та проявиться у збільшенні
питомої ваги осіб працездатного віку та зростанні частки осіб молодших за працездатний
вік .
Згідно прогнозної вікової структури населення працездатного віку буде складати
більшу частину населення – 420 осіб (60%). Майже третина працюючих будуть виїжджати
на підприємства районного центру. Зайняті в господарському комплексі села
становитимуть 215 осіб.
Таблиця 2.1.1

Структура зайнятих в господарському комплексі с. Глибочок
на розрахунковий строк

Чисельність зайнятих, осіб
Виробнича сфера 80


23

Сільське господарство, мисливство та лісове
господарство
60
Переробна промисловість, 10
Будівництво 5
Транспорт та зв’язок 5
Невиробнича сфера 135
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля
транспортними засобами; послуги з ремонту
50
Готелі та ресторани 10
Державне управління 15
Освіта 20
Охорона здоров’я та соціальна допомога 10
Колективні, громадські та особисті послуги,
діяльність у сфері культури та спорту
30
ВСЬОГО 215

2.2. ЖИТЛОВЕ БУДІВНИЦТВО
Масштаби нової житлової забудови знаходяться в залежності від перспективної
чисельності населення. Прогнозна чисельність населення на розрахунковий строк
становитиме 700 осіб, що на 90 осіб більше за існуючу кількість населення.
Новим будівництвом покривається також потреба у житлі тих бажає на даний час
отримати земельну ділянку під садибне будівництво
Виходячи з цього, проведені розрахунки обсягів нового житлового будівництва та
визначений житловий фонд села на розрахунковий період.

Садибна забудова
Привабливість проживання в садибній забудові є визначним чинником щодо
здійснення даного типу будівництва. Обсяги нового садибного будівництва визначені для
забезпечення населення що бажає отримати земельну ділянку, для нового населення.
Нове садибне будівництво запропоновано вести на вільних територіях.
Всього необхідно під розміщення садибної забудови близько 13,9 га., це біля 50
земельних ділянок під садибне будівництво з присадибними ділянками для
обслуговування будинку. Середній розмір ділянки приймався у 0,25 га, а середній розмір
садибного будинку орієнтовно у 70 м
2 загальної площі. Обсяги нового садибного
будівництва на розрахунковий строк складуть біля 3,5 тис. м
2 загальної площі, а
чисельність населення у новій забудові – 90 осіб. (табл. 2.2.1)
Крім того проектом запропонована територія 4,5 га під садибне будівництво на
позарозрахунковий період. Дані ділянки (близько 15-ти) можуть бути освоєні лише після

24
завершення кладовищенського періоду (проектом пропонується закриття кладовища по
вул. Молодіжна).
Таким чином, на розрахунковий строк передбачається, що садибний житловий
фонд села складе 29,3 тис. м
2 загальної площі, а середня житлова забезпеченість у садибній
забудові 41,8 м
2/людину. (табл. 2.2.2)
Таблиця 2.2.1

Площадки розміщення садибної забудови c. Глибочок

Перелік площадок
(нумерація відповідно
до графічних
матеріалів)
Територія Кількість
ділянок
Житловий
фонд
Населення
га одиниць тис. м2 з. пл. осіб
На розрахунковий строк (до 2039 року)
Площадка №1
(на півночі)
4,75 20 1,4 35
Площадка №2
(на півдні)
4,72 16 1,1 30
Вибіркове будівництво 4,43 15 1,0 25
Разом 13,9 51 3,5 90
На позарозрахунковий строк
В 300 м санітарно
захисній зоні від
кладовища
4,5 15 1,0 25


25
Таблиця 2.2.2
Динаміка житлового фонду с. Глибочок

Типи забудови Існуючий стан Нове
житлове
будівництво
Розрахунковий строк (на 1.01.2039 р.)
Загальна
площа
Кількість
населення
Житлова
забезпеченість
Загальна
площа
Кількість
населення
Житлова
забезпеченість
Тис. м2 Тис. осіб м2/люд. Тис. м2 м2 Тис. осіб м2/люд.
Садибна 25,758 0,61 42,2 3,5 29,3 0,7 41,8


26
2.3. АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ.
ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

Генеральним планом пропонується організація наступних функціональних зон:
- зона житлової забудови;
- зона громадської забудови;
- промислово-комунальна зона;
- зона рекреаційного призначення.
Розвиток зони житлової забудови в генеральному плані намічений: в існуючих
межах на площі 14,6 га, та за межами на площі 4,5 га, на яких відбудеться розселення нової
кількості населення та бажаючих отримати земельну ділянку для індивідуального
житлового будівництва. Середній розмір ділянки приймався у 0,25 га.
Під садибну забудову проектом зарезервовано площадку №1 в північній межі села
по вул. Проектна №1 та вул. Проектна №2 на площі 4,75 га (20 ділянок по 0,25 га),
площадку №2 в південній межі села 4,72 га (16 ділянок по 0,25 га), та вибіркові ділянки
по всій території села загальною площею 4,43 га (15 ділянок по 0,25 га).
Всього на розрахунковий строк намічено освоїти 13,9 га (51 ділянка орієнтовно по
0,25 га) територій під садибну житлову забудову.
Окрім того, генеральним планом передбачено розміщення нового садибного
будівництва на позарозрахунковий строк площею 4,5 га, на землях, що включаються в
проектні межі населеного пункту. Житлову садибну забудову на позарозрахунковий строк
запроектовано на площадці в межах вулиць Молодіжна, Проектна №11 та Проектна №12
площею 4,5 га (15 ділянка по 0,25 га). Розміщення проектної садибної житлової забудови
на поза розрахунковий строк пропонується на ділянках в межах санітарно-захисної зони
(300 м) від діючого кладовища. Реалізація даного рішення стане можливим після
скорочення санітарно-захисної зони кладовища згідно норм ДСанПіН 2.2.2.028-98 із 300
м до 100 м через 25 років після закінчення кладовищного періоду.

Забудова на землях сільськогосподарського призначення стане можливою тільки
після виконання всіх необхідних вимог Земельного Кодексу України та статті № 24 пункту
3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Розвиток зони громадської забудови села генеральним планом передбачено
шляхом продовження формування загальносільського центру на вільних від забудови
ділянках, переважно вздовж головних вулиць. Існуюча система громадського
обслуговування склалась як система адміністративних, культурно-освітніх об’єктів,
закладів охорони здоров’я та закладів торгівлі. Вдосконалення та приведення до
нормативних показників системи громадського обслуговування генеральним планом
передбачено шляхом її доповнення об’єктами громадського обслуговування з функцією
загальносільського значення, реконструкцією існуючих установ та перепрофілювання
громадських будівель, за неможливості їх реконструкції, в установи з альтернативною
функцією.

27
Генеральним планом передбачено ділянки для розміщення проектних об’єктів
громадського обслуговування в центральній та периферійних частинах населеного пункту
загальною площею 4,9 га.

Генеральним планом передбачено розширення існуючої школи І-ІІ до
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеню для цього резервується вільна ділянка біля
території існуючої школи.

Генеральним планом передбачено розміщення нового сільського стадіону із
комплексом спортивних майданчиків, які будуть розташовані в південній частині села по
вул. Пушкаренка. Також в межах цієї ділянки передбачено розміщення будівлі з
приміщеннями для занять фізкультурою та спортом.
З метою врахування зростаючої потреби в наданні позашкільних освітніх послуг,
генеральним планом пропонується перепрофілювання ділянки колишнього дитячого
садку по вул. Шевченка під розміщення центру молодіжного розвитку, з приміщеннями
для спеціалізованих закладів позашкільної освіти, центрів дозвілля тощо.
З метою наближення до населення мережі повсякденних послуг, розміщення
магазинів продовольчих і непродовольчих товарів, закладів побутового обслуговування
та громадського харчування пропонується у проектних громадських центрах місцевого
значення в районі перетину вул. Героїв Небесної Сотні та Набережна, а також на ділянці
по вул. Проектна №4.
Окрім того, генеральний планом передбачено в східній частині села на вільній від
забудови території поруч з тракторною бригадою ПСП «Привітне» передбачено
резервування ділянок для розміщення ринку та об’єктів оптової торгівлі.

Розвиток промислово-складської зони села проектом пропонується реалізувати
за рахунок приєднання в межі села сформованих зон промислово-виробничих об’єктів, що
сконцентровані, в основному, в східній частині села по вул. Героїв Небесної Сотні та вул.
Молодіжна, та в північно-західній села по вул. Героїв Небесної Сотні, а також шляхом
розміщення нових об’єктів на територіях вільних від забудови.
Враховуючи наявність автомобільного сполучення з районним та обласним
центрами виникає доцільність розвитку промислової зони с. Глибочок. Генеральним
планом пропонується розміщення в межах проектних ділянок промислово-складської
зони підприємств сільськогосподарського спрямування. З цією метою проектом
передбачається збільшення існуючої промислової зони шляхом резервування території
площею в 3 га в районі існуючого господарського двору СФГ «Промінь» по вул. Героїв
Небесної Сотні.
Також генеральним планом резервуються ділянки під розміщення комунальних
підприємств загальною площею 1,7 га. Зокрема на виїзді з села до м. Тальне поблизу
господарського двору СФГ «Промінь» по вул. Героїв Небесної Сотні передбачено ділянку
для розміщення автозаправного комплексу з станцією технічного обслуговування
автомобілів. Також ділянку під розміщення комунальних підприємств передбачено по вул.
Молодіжна поблизу існуючого кладовища.

28
Слід зазначити, що узгодження і процедура відчуження земельної ділянки у
власника земельного паю або земельної ділянки, наданої для ведення особистого
селянського господарства, відбувається на стадії розміщення конкретного об’єкту
будівництва.
Крім того, згідно з п.3 ст. 173 Земельного кодексу України включення земельних
ділянок у межі села не тягне за собою припинення прав власності і права користування
цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп).

Розвиток зони рекреаційного призначення села проектом пропонується
реалізувати за рахунок благоустрою існуючих озеленених територій вздовж річки
Гірський Тікич, а також формування нових зон зелених насаджень загального
користування.
Існуючі зелені насадження загального користування представлені сквером
площею 0,13 га в центрі села поблизу будинку культури та сільської ради.
Генеральним планом передбачено створення парку площею 1,2 га поблизу
території навчально-виховного комплексу (школи та дитячого садку). Поруч з парком
розташовується ставок, який пропонується очистити та зробити благоустрій.
Склад зони рекреаційного призначення наведений в розділі 2.6. «Зелені
насадження».

29
2.4. СИСТЕМА ГРОМАДСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
Розрахунок необхідної ємності установ та підприємств обслуговування виконаний
на розрахунковий етап до 2039 року для с. Глибочок відповідно ДБН Б.2.2-12:2019
Чисельність населення села на початок 2039 року прийнята у 700 осіб.
Нижче в таблиці наводиться розрахунок необхідної місткості основних установ та
підприємств обслуговування.
Таблиця 2.4.1

Установи і
підприємства
обслуговування
Одиниц
я виміру
Норма на 1
тис. осіб
Загальна
потреба
Наявність
придатних
установ
Необхідне
нове
будівництво
Дитячі дошкільні
заклади
місць 60% дітей 1-
2 роки,
100% діти 3-
6(7) років
50 80 -
Загальноосвітні школи
І – ІІІ ступенів
місць 100% дітей
6-15 років,
80-90% діти
16-18 років
60 200 -
Міжшкільні навчально
виробничі комбінати
місць 8 % від
загальної
кількості
школярів
13 - 13
Спеціалізовані
заклади позашкільної
освіти
місць 15,3% від
загальної
кількості
школярів
25 - 25
Центр
молодіжного
розвитку
по вул.
Шевченка
Станції екстреної мед.
допомоги
автомо
біль
0,1 1 - 1
м. Тальне
Спортивні зали
загального
користування,
включаючи
приміщення
реабілітаційного
призначення
м2
підлоги
80 56 150 Спортивний
центр по вул.
Пушкаренка
Приміщення
реабілітаційного
призначення
м2
підлоги
15 15 - 15
Спортивний
центр по вул.
Пушкаренка
Стадіон га 0,1 0,07 - 0,07
Спортивний
центр по вул.
Пушкаренка


30

Установи і
підприємства
обслуговування
Одиниц
я виміру
Норма на 1
тис. осіб
Загальна
потреба
Наявність
придатних
установ
Необхідне
нове
будівництво
Клубні установи та
центри дозвілля,
будинок культури
місць
відвідув
ання
155 110 110 Центр
молодіжного
розвитку
по вул.
Шевченка
Бібліотеки тис.
од./чит.
місць
4,5/4 3,1/3 10/6 -
Магазини, усього м2
торгової
площі
237 166 100 66
нові магазини
в громадських
під центрах
села
Ринкові комплекси м2
торгової
площі
20 14 - 14
новий ринок
по вул.
Молодіжна
Підприємства
харчування
місць 37 26 60 -
Майстерні побутового
обслуговування
робочих
місць
6,5 5 - 5
в громадських
підцентрах
села
Виробничі
підприємства
централізованого
виконання замовлень
робочих
місць
4 3 - 3
нова
комунальна
зона села
Відділення і філії
банківських установ
оп.
місце
1 оп. місце
на 1-2 тис.
осіб
1 - 1
громадський
центр села
Відділення зв’язку об’єкт 0,16 1 - 1
громадський
центр села
Опорний пункт
охорони порядку
м2 30 30 - 30
громадський
центр села
Готелі місць 4,8 3 - 3
м. Тальне
Громадські вбиральні прилад 1 1 - 1
Кладовище
традиційного
поховання
га 0,24-0,35 0,17 - 0,17
нове
кладовище
біля північно
східної межі
села


31
2.5. ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДИЩИНИ
Департамент культури та зв’язків з громадськістю Черкаської обласної державної
адміністрації надав вихідні дані про наявність об’єктів культурної спадщини в
адміністративних межах Глибочківської сільської ради. Згідно наданої інформації на території
села Глибочок та Глибочківської сільської ради знаходиться 6 пам’яток та об’єктів культурної
спадщини, в тому числі: 4 - археології, 1 – історії та монументального мистецтва, 1 – щойно
виявлений об’єкт історії. Всі пам’ятки мають місцеве значення. Археологічні розкопки не
проводилися. Розміри площі пам’яток археології не визначені. Межі охоронних зон не
встановлювалися. Пам’ятки архітектури та містобудування в селі відсутні.
Таблиця 2.5.1

Перелік пам`яток археології місцевого значення

Державний
реєстраційний
номер
Пам’ятка Рішення про взяття на облік
1142 Кургани (4) Рішення виконавчого комітету Черкаської
обласної ради від 28.09.1973 № 544
2017 Кургани (3) Рішення виконавчого комітету Черкаської
обласної ради від 05.08.1983 № 359
3381 Поселення Рішення виконавчого комітету Черкаської
обласної ради від 26.06.1990 № 116
3382 Поселення Рішення виконавчого комітету Черкаської
обласної ради від 26.06.1990 № 116

Таблиця 2.5.2
Пам’ятка історії та монументального мистецтва

Братська могила радянських
воїнів
с. Глибочок, біля
мосту
Рішення виконавчого комітету
Черкаської обласної ради від
28.09.1973 № 544

Таблиця 2.5.3
Пам’ятка історії та монументального мистецтва

Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932 -
1933 рр.
1992 рік встановлення


32
2.6. ЗЕЛЕНІ НАСАДЖЕННЯ
Залежно від функціонального призначення та на підставі ДБН Б.2.2-12:2019 озеленені
території поділяються на території загального, обмеженого користування та спеціального
призначення.
Існуючі зелені насадження загального користування на території села Глибочок
відсутні. Згідно «ДБН Б.2.2-12:2019» таблиці 8.1 для лісостепової зони (ІІІ зона) площа
озеленених території для сільських населених пунктах складає 13 м
2 на одну особу. Отже для
проектної кількості населення 700 осіб потреба в озеленених територіях на розрахунковий
період складе 0,91 га.
Генеральним планом передбачено 1,2 га проектних зелених насаджень загального
користування, зокрема створення парку площею 1,2 га поблизу території навчально-виховного
комплексу (школи та дитячого садку) та ставку.
Таким чином площа зелених насаджень загального користування задовольняє
нормативні потреби на розрахунковий і позарозрахунковий періоди.
Рішеннями генерального плану розвиток системи зелених насаджень обмеженого
користування планується головним чином у зв’язку з організацією територій озеленених
ділянок біля громадських будинків, навчальних закладів, культурно-освітніх установ.
В межах санітарно-захисних зон від підприємств, комунальних та складських
об’єктів, а також в межах прибережно-захисних смуг водойм передбачено зелені насадження
спеціального призначення.

33
2.7. КЛАДОВИЩА
В існуючих межах с. Глибочок розташоване одне кладовище традиційного поховання,
загальною площею 1,0 га.
Таблиця 2.7.1

Кладовища традиційного поховання на території с. Глибочок

Кладовища
(назва)
Адреса
(місцезнаходження)
Площа, га
(за відводом)
Статус
(діюче чи
закрите)
Частка
заповнення,
(%) для діючих
кладовищ
Кладовище с. Глибочок, вул.
Каленчуківська б/н
5,0 діюче -

Генеральним планом рекомендується закриття існуючого кладовища внаслідок
недотримання санітарних розривів до сельбищних територій.
Згідно ДБН Б.2.2-12:2018 дод. Е.1 примітки 14, норма кладовищ традиційного
захоронення становить 0,1 га на 1000 жителів. При розрахунковій чисельності населення у 700
осіб необхідна територія кладовищ у сільській місцевості повинна становити мінімум 0,07 га.
Генеральним планом пропонується відведення ділянки площею 0,5 га під проектне кладовище
в північно-східній частині села Глибочок вздовж вул. Проектна №1, що повністю
задовольнить майбутні потреби.

Рекомендовано разом із рішенням про припинення нових захоронень розглядати
можливість скорочення СЗЗ до 100 м від окремих ділянок кладовищ, для яких завершений
кладовищний період, і які можна вважати закритими, з оформленням відповідного висновку
(п.3.12 ДСанПіН 2.2.2.028-99; п.п.5.7-5.9 ДСП 173-96).

34
2.8. ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ
На даний час згідно наданих вихідних даних в с. Глибочок пожежні депо відсутні.
Найближча пожежно-рятувальна частина знаходиться в м. Тальне, вул. Соборна, 73. Відстань
від пожежно-рятувальної частини до села Глибочок становить 10 км, що перевищує
нормативний радіус обслуговування, який становить 3 км по дорогах загального користування.
Тому генеральним планом передбачено розміщення пожежного депо на ділянці
площею 0,3 га вздовж вул. Героїв Небесної Сотні поруч з територією промислового
комплексу. Депо буде обслуговувати виробничу та житлову зони села. При цьому радіус
обслуговування виробничих споруд категорій А, Б та В не повинен перевищувати 2 км, а
житлової зони – 3 км. по дорогах з твердим покриттям. Таким чином, вимога щодо
нормативного радіусу обслуговування по дорогах загального користування для с. Глибочок
буде дотримана.
Відповідно таблиці 15.1. ДБН Б.2.2-12:2018 для села з населенням більше 1 до 7 тисяч
осіб норматив становить 2 машини. Таким чином, виходячи із розрахункової кількості
населення, що складе 700 осіб, загальна потреба становить 2 пожежні машини. Розмір ділянки
пожежного депо для населеного пункту від 1 до 7 тис. осіб на об’єкт дорівнює 0,3-0,6 га на
об’єкт, відповідно до п.64 додатку Е.4 ДБН Б.2.2-12:2018. Пріоритетність будівництва нових
пожежних частин вирішується планами соціально-економічного розвитку села.

Розміщення 100% резерву основних пожежних машин (машин, які подають на
пожежу вогнегасні речовини) слід передбачати у гаражних приміщеннях будівель пожежних
частин (згідно вимог п.2.35 ДБН В.1.2-4-2006).
Даним проектом також передбачені протипожежні містобудівні заходи, спрямовані на
попередження і боротьбу з пожежами.
У разі розміщенні нових виробничих об’єктів (промислових, сільськогосподарських
та н.) враховувати при розміщення нових пожежних частин вимоги п. 3.37 СНиП ІІ-89-80* та
п. 3.31 ДБН Б.2.4-3-95.
Ступінь вогнестійкості виробничих, складських будівель споруд, у залежності від
категорії об’єктів з цивільного захисту (цивільної оборони), повинна бути не нижче ІІІа ступеня
вогнестійкості. Кількість будівель нижче ІІІа ступеня вогнестійкості на категорованому об’єкті
другої категорії з цивільного захисту (цивільної оборони) не повинна перевищувати 50%
загальної кількості будівель на об'єкті.
Протипожежні відстані між житловими будинками та від житлових будинків до
будівель і споруд іншого призначення слід визначати відповідно до протипожежних вимог, що
наведені в табл. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2018.
Витрата води на зовнішнє пожежогасіння на території села та кількість одночасних
пожеж прийнято згідно з таблицями 3 та 4 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні
мережі та споруди». Витрата складає 15,0 л/с на одну пожежу, а кількість одночасних пожеж
– 1 шт.
Розрахункову витрату води на потреби внутрішнього пожежогасіння прийнято 2
струмини по 5 л/с. Разом витрата на внутрішнє пожежогасіння складає 10 л/с. Розрахункова
кількість одночасних пожеж – 3 шт.

35
Розрахунковий час зовнішнього пожежогасіння – 3 години (пункт 6.2.13 ДБН В.2.5-
74:2013). Розрахунковий час роботи пожежних кран-комплектів прийнято 120 хв (табл.6 ДБН
В.2.5-64:2012).
Об’єм води на зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння складе:

378
1000
3 3600 15 1 120 60 10 3


      

Vпож , (м3).
Протипожежний запас води з урахуванням тригодинного зовнішнього гасіння пожежі і
120-ти хвилинного внутрішнього гасіння однієї пожежі, пропонується виконувати на основі
господарсько-питного водопроводу.
Зовнішнє пожежогасіння на території села передбачається від пожежних гідрантів

125 мм. за ГОСТ 8220-85, що мають бути встановлені на кільцевих водопровідних мережах
на відстані не більше 150 метрів один від одного (відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12:2018) та
на відстанях до будівель і споруд, або їх частин, що обслуговуються гідрантами, не більше 200
м. по дорогах з твердим покриттям та не менше 5 м (пукти 12.16 та 13.3.4 ДБН В.2.5-74:2013
«Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»). У місцях розташування пожежних гідрантів
на опорах ЛЕП напругою 0,4 кВ проектом пропонується встановлення світлових покажчиків
“ПГ”, згідно з ГОСТ 12.4.009-83. Внутрішнє пожежогасіння передбачається від пожежних
кран-комплектів за ДСТУ4401-2:2005, встановлених всередині будівель.
Додатково для потреб зовнішнього пожежогасіння села, згідно з ДБН Б.2.2-12:2018,
проектом передбачається забирання води пожежними автомобілями з існуючих водних
об’єктів. Для цього проектом передбачається влаштування приймальних колодязів на березі
річки та під’їзду з твердим покриттям і розворотним майданчиком розмірами 12x12 м.
Приймальні колодязі необхідно виконувати у відповідності з вимогами п. 13.3.6 ДБН В.2.5-
74:2013. Місткість водозабірного колодязя має бути 3 – 5 м
3. Радіус його дії становить 200м.
В місцях розташування пожежних водоприймальних колодязів проектом пропонується
встановлення світлових покажчиків «ПВ», згідно з ГОСТ 12.4.009-83 (на опорах зовнішнього
освітлення, або стінах будівель). Конкретні місця розташування пожежних резервуарів та
водозабірних колодязів і світлових покажчиків «ПВ» пропонується визначити на подальших
стадіях проектування. Канали (штучні річки) повинні бути обладнані зручними під’їздами.
Детальніше їх розташування проробляється на наступних стадіях проектування.
Остаточно способи гасіння пожежі на території села передбачається визначити на
подальших стадіях проектування після отримання технічних умов на пожежогасіння.
Будівництво пожежного депо, придбання пожежної техніки, будівництво пожежних
резервуарів, пожежної насосної станції, кільцевих мереж протипожежного водопостачання з
пожежними гідрантами, а також пожежних приймальних колодязів на берегах водойм та
під’їздів до них з твердим покриттям і розворотними майданчиками, проектом передбачається
на першу чергу забудови території.

36
2.9. ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА
Зовнішній транспорт
Для забезпечення стабільного функціонування транспортних зв’язків, на перспективу
передбачається проведення ремонту та відновлення твердого покриття автодоріг О241405 та
С 241414, що з’єднують село Глибочок з національною автодорогою Н-16 (ЗолотоношаЧеркаси-Сміла-Умань), з районним центром Тальне та іншими населеними пунктами
Черкаської області.
Перевезення мешканців с. Глибочок у зовнішньому сполучені транспортом і надалі
передбачено з найближчих до населеного пункту залізничної станції «Тальне».

Вулично-дорожня мережа
На розрахунковий строк, у зв’язку із необхідністю забезпечення транспортного
обслуговування садибної забудови, зокрема, для забезпечення нормативної доступності ліній
та зупинок громадського транспорту, вулична мережа села буде реконструйована,
модернізована та розвинена шляхом будівництва нових ділянок. Насамперед, пропонується
приведення до категорії головних вул. Героїв Небесної Сотні (по всій їх протяжності); вул.
Молодіжна, що переходить у вул. Пушкаренка; вул. Соборна на ділянці від перетину з
вулицями Пушкіна і Проектна №4 до виїзду з села в напрям с. Довгеньке; та вул. Гагаріна на
ділянці від вул. Проектна №4 до вул. Героїв Небесної Сотні. При цьому профіль вулиць
необхідно привести до нормативного – 7,0 м проїзна частина та 20,0 м в червоних лініях, та
влаштувати тротуари. Також, пропонується будівництво вулиці в параметрах головної в
південній частині населеного пункту – вул. Проектна №4.
Крім того, запроектовано нові вулиці в категорії житлових, вулиці в промислових
територіях та проїзди. Їх параметри прийнято наступні – 6,0 м проїзна частина та 15,0 м в
червоних лініях. Ширина проїзної частини існуючих житлових вулиць має буде доведена до
6,0 метрів, їх габарит в межах червоних ліній становитиме 15,0 метрів.
Основні параметри головних вулиць проектної вуличної мережі наведено в табл. 2.9.1.
Таблиця 2.9.1

Назва вулиці Ширина проїзної частини,
м
Ширина в червоних лініях,
м
проект проект
1 Героїв Небесної Сотні 7,0(р) 20,0
2 Молодіжна (на ділянці між
перетинами з вул. Героїв
Небесної Сотні та вул.
Пушкаренка)
7,0(р) 20,0
3 Проектна №4 7,0 20,0
4 Гагаріна (на ділянці між
перетинами з вул. Героїв
Небесної Сотні та вул.
Проектна №4)
7,0(р) 20,0
6 Соборна на ділянці від
перетину з вулицями
Пушкіна і Проектна №4 до
7,0(р) 20,0


37

виїзду з села в напрям с.
Довгеньке

Примітки:
(р) реконструкція з розширенням проїзної частини
Загальна протяжність вуличної мережі на розрахунковий строк становитиме 31,5 км, з
яких 6,6 км головних вулиць. Щільність вуличної мережі до кінця розрахункового етапу буде
становити 6,72 км/км
2, з них 1,41 км/км2 – щільність головних вулиць.
Передбачається проведення поточного ремонту існуючого покриття проїзної частини
та проведення робіт з її розширення на тих ділянках, де параметри не відповідають
нормативним вимогам. На всіх вулицях до кінця розрахункового етапу передбачається
влаштування твердого покриття, пішохідних тротуарів та зовнішнього освітлення. Креслення
поперечних профілів вулиць на проектний етап надаються у складі проекту.

Внутрішньо-сільський транспорт
На розрахунковий етап мережа ліній руху автобуса зросте, виходячи з міркувань
забезпечення нормативної пішохідної доступності ділянок житлової та громадської забудови.
Запроектовані лінії руху автобусу пройдуть, окрім існуючих ділянок (по вул. Героїв
Небесної Сотні), по вулиці Молодіжна, Пушкарена, Проектна №4 та Гагаріна. Пропонується
зробити кільцевий маршрут внутрішньо сільського автобусу. Загальна довжина проектних
ліній складає 3,5 км.
Протяжність на проектний етап ліній руху становитиме 5,9 км, а щільність мережі руху
автобусу відповідно 1,26 км/км
2.
Для підвищення якості обслуговування пасажирів передбачається влаштування
обладнаних належним чином зупинок громадського транспорту. Зупинки автобусів
розташовані в місцях тяжіння пасажирських потоків на відстані 400-800 метрів (відповідно до
ДБН Б.2.2-12:2018). Місця розташування зупинок громадського транспорту показані на
графічних матеріалах генерального плану.

Легковий автомобільний транспорт
Загальний рівень автомобілізації на розрахунковий строк у с. Глибочок становитиме
200 автомобілів на 1000 мешканців, з них легкових – 180 авто на 1000 мешканців; рівень
моторизації прийнято у 100 мотоциклів на 1000 мешканців.
Таким чином, виходячи з проектного населення 700 осіб, на розрахунковий строк в селі
буде налічуватися 140 автотранспортних засобів, з яких 126 – легкові автомобілі, 14 –
вантажних автомобілі, а також 70 - мотоциклів (мопедів).
Зберігання приватного автотранспорту, власники якого проживають в садибній
забудові, буде здійснюватися на території їх земельних ділянок.
Необхідним є встановлення нових та впорядкування існуючих знаків пріоритету на
вузлах вуличної мережі населеного пункту, які регламентують черговість проїзду
автотранспортних засобів.

38
Передбачається будівництво мосту через річку Гірський Тікич в місці її перетину з
проектною головною вулицею Проектна №4. Також передбачається будівництво невеликих
мостів в місці перетину струмка з вул. Соборною, та в місці перетину струмка з вул. Шамрая
І.В.
Також передбачене розміщення об’єктів обслуговування автотранспорту, таких як СТО
та АЗС в комунально-складській зоні вздовж вул. Героїв Небесної Сотні на виїзді з села до м.
Тальне.
Всі запроектовані генеральним планом об’єкти обслуговування населення мають бути
забезпечені автостоянками для тимчасового зберігання автотранспорту. Площа та місткість їх
має бути розрахована відповідно до табл. 10.7 до ДБН Б.2.2-12:2018 на подальших стадіях
проектування.

2.10. ІНЖЕНЕРНА ІНФРАСТРУКТУРА
Водопостачання
На розрахунковий період у селі Глибочок проектом передбачається влаштування
централізованої об’єднаної системи водопостачання на господарсько-побутові та
протипожежні потреби. Передбачається, що єдина система централізованого
водопроводу охопить усю територію села у проектних межах. Система передбачається із
введенням води у будівлі. Джерелом водопостачання передбачаються підземні водоносні
горизонти, що експлуатуватимуться водозабірними артезіанськими свердловинами.
Проектом не передбачається влаштування єдиного централізованого водозабору.
Передбачається, що артезіанські свердловини будуть розміщені по території села на
відстанях, що виключають взаємний перетин їх гідравлічних зон впливу. Передбачається
також розміщення на території села трйох водонапірних башт для зберігання
регулювального та протипожежного запасу води.
Пропонується приймати категорію надійності системи водопостачання – ІІ (за
вимогами пункту 8.4 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та
споруди»). Елементи системи водопостачання ІІ-ї категорії, пошкодження яких може
порушити подавання води на потреби пожежогасіння, пропонується передбачати І-ї
категорії (кільцеві водопровідні мережі з пожежними гідрантами, резервуари
водонапірних башт тощо).
Обсяги води на господарсько-питне водопостачання села Глибочок розраховано
згідно з ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова території», ДБН В.2.5-74:2013
«Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди» розділ 6, а також додатку А ДБН В.2.5-
64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація».
Розрахункові максимальні добові витрати води на господарсько-питні потреби села
визначено за формулою

1 2
1000
Qгосп qгосп Nсадибн k k , [м3/добу],
де

qгосп – середньодобовий (питомий) норматив господарсько-питного
водоспоживання на одного мешканця садибної забудови, що враховує витрати води для
мешканців садибної забудови,
q = 200 л/доб (таблиця 1 ДБН В.2.5-74:2013),
Nсадибн – розрахункова кількість населення садибної забудови,
39
k1 – коефіцієнт, що враховує непередбачені витрати води на господарсько-питні потреби
(відповідно до примітки 3 таблиці 1 ДБН В.2.5-74:2013),
k1 = 1,1,
k 2 – коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання (ДБН В 2.5-74:2013 пункт
6.1.2),
k 2 = 1,3.
На час розроблення проекту існуюча кількість населення садибної забудови у с.
Глибочок складає
610 чол. На розрахунковий період проектом передбачається додатково
90
чол. населення садибної забудови. Таким чином разом на розрахунковий період у селі
Глибочок передбачається 700
чол. жителів садибної забудови.
На
розрахунковий період будівництва села розрахункова максимальна витрата води
на господарсько-питні потреби складе

1,1 1,3 200,2
1000
200 700

  


Qгосп , (м3/добу).
Для подальших розрахунків приймаємо розрахункову максимальну витрату води
на господарсько-питні потреби села Глибочок у розмірі 205
м3/добу.
Потрібна кількість робочих водозабірних артезіанських свердловин на
розрахунковий період для забезпечення розрахункових потреб села при 20-ти годинній
роботі насосів і дебітом – 8,0
м3/год. становить
1,281
20 8
205




Nсвердл , (шт).
Розрахункову кількість робочих свердловин прийнято 2
шт. Кількість резервних
свердловин для водозабору прийнято згідно з ДБН В.2.5-74:2013 табл. 10 і становить 1
шт.
Загальна кількість свердловин для села Глибочок складе 3
шт.
Проектом передбачається будівництво на території села Глибочок трьох
водонапірних башт для зберігання регулювального та протипожежного запасу води.
Пропозиції щодо розташування водозабірних артезіанських свердловин та водонапірних
башт по території села дивись на кресленні «Схема інженерного обладнання території».
Проектом передбачається подавання води від артезіанських свердловин до
водонапірних башт та у кільцеву мережу об’єднаного господарсько-питного та
протипожежного водопроводу села.
Уточнений розрахунок необхідної кількості артезіанських свердловин та
необхідної ємності водонапірних башт пропонується виконувати (уточнювати) на
подальших стадіях проектування (стадії “Проект” і “Робоча документація ”).
Навколо кожної артезіанської свердловини пропонується передбачити зони
санітарної охорони першого, другого та третього поясів (відповідно до вимог ДБН В.2.5-
74:2013 розділ 15).
Зони першого поясу радіусом 30
м. пропонується огороджувати парканом з
металевої сітки висотою 2,0
м., а також смугою зелених насаджень (ДБН В.2.5-74:2013
пункт 17.1.4, а також БН 441-72).
Проектом пропонується передбачити заходи для захисту територій першого поясу
від затоплення дощовими та повеневими водами (вертикальне планування та інше).
Межі другого та третього поясів санітарної охорони пропонується встановлювати
розрахунками на подальших стадіях проектування, виходячи з санітарних і гідрологічних
умов.

40
Вода, що має подаватися у водопровідні мережі об’єднаної системи водопроводу,
за хімічним і бактеріологічним складом повинна відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-
171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».
Схему водопостачання пропонується виконувати згідно з вимогами розділів 9 та 12
ДБН В.2.5-74:2013.
Гідравлічний розрахунок мереж і споруд водопроводу пропонується виконати на
подальших стадіях проектування (стадії “Проект” і “Робоча документація”).
Потреби у воді для зрошування зелених насаджень, поливання та миття
удосконалених покриттів села Глибочок у перерахунку на одну людину, згідно з ДБН
В.2.5-74:2013 таблиця А.2, складають 40
л. Поливання та зрошування пропонується
проводити поверхневими водами з ставків за допомогою поливальних насосних станцій
та технічних поливальних водопроводів.
Витрата води на поливання на розрахунковий період будівництва села складе

0,8 22,4
1000
700 40

 


Qполив , (м3/добу).
де 0,8 – поправковий коефіцієнт, таблиця А.2 примітка ДБН В.2.5-74:2013.
Поливання територій, прилеглих до громадських будівель пропонується
здійснювати окремими системами поливального водопроводу, що мають живитися від
поливальних насосних станцій. Поливання та миття удосконалених покриттів
пропонується проводити поливальними машинами. Поливання присадибних ділянок
передбачається здійснювати від окремо розташованих на ділянках шахтних колодязів та
індивідуальних поливальних насосів.
Трасування мереж поливального водопроводу, їх гідравлічні розрахунки, а також
остаточний вибір джерел поливального водопостачання пропонується здійснювати на
наступних стадіях проектування (стадії «Проект» і «Робоча документація»).

Водопровідні мережі та споруди
Водогони та мережі об’єднаного господарсько-питного та протипожежного
водопроводу пропонується прокладати на глибині 1,8
м. від поверхні землі (лист № 2-
492 від 16.06.98 року КП ВКГ «Київоблводоканал») і передбачати з поліетиленових труб
типу ПЕ-100 за ГОСТ 18599-83*.
На кільцевих водопровідних мережах села пропонується встановлювати пожежні
гідранти
125 мм. за ГОСТ 8220-85. Відстань від пожежних гідрантів до стін будівель
повинна передбачатися не менше ніж 5
м. Відстань між пожежними гідрантами слід
визначати розрахунком, який повинен враховувати сумарну витрату води на
пожежогасіння та пропускну здатність встановленого типу гідрантів (п. 12.16 ДБН В.2.5-
74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»), що здійснюється на наступних
стадіях проектування (стадії «Проект» і «Робоча документація»).
Проектом пропонується водопровідні колодязі на мережах та камери перемикання
на водоводах передбачати зі збірних залізобетонних елементів за ТПР 901-09-11.84.

Каналізація
У відповідності з пунктом 12.4 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова
території», а також у відповідності з завданням на проектування, відведення дощових і
снігових вод, а також надлишкових вод від поливання з території благоустрою і доріг
проектної та існуючої житлової забудови та громадських об’єктів у селі Глибочок
проектом пропонується здійснювати закритою системою каналізації поверхневих вод, з

41
відведенням найбільш забрудненої частини стоку на очисні споруди поверхневих вод,
що проектуються.
Враховуючи планувальну структуру та рельєф місцевості, територію села
Глибочок передбачається поділити на 15 басейнів каналізування поверхневих вод.
Пропонується передбачати окремі очисні споруди для басейнів, які мають бути виконані
за окремими проектами, погодженими з органами райСЕС Талініського району
Черкаської області.
Схему каналізування дощових та снігових вод закритою системою прийнято таку.
Дощові води та води, що утворюються при таненні снігів, а також води від
поливання вулиць, проїздів та площ з території кожного басейну каналізування
надходять до очисних споруд, що пропонується передбачати для кожного басейну
окремо. Найбільш забруднену частину стоку, відповідно до вимог ДБН В.2.5-75:2013, СН
496-77 та ДСТУ 3013-95, пропонується очищувати на цих очисних спорудах.
Умовно чисті дощові та снігові води, а також води після очищення пропонується
скидати у річку.
Пропозиції щодо трасування каналізаційних мереж, а також щодо розташування
очисних споруд поверхневих вод дивись креслення «Схема інженерного обладнання
території».
Остаточне рішення щодо способу відведення поверхневих вод з території села
пропонується уточнювати на подальших стадіях проектування (стадії «Проект» та
«Робоча документація»).
Для очищення найбільш забрудненої частини поверхневих вод проектом
пропонується використовувати водоочисні установки, які відповідно до Висновку
державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров‘я
України при потужності до 25 м
3/добу потребують розмірів санітарно-захисної зони 5 м.,
яка і встановлюється проектом. Остаточний вибір установок для очищення пропонується
здійснити на подальших стадіях проектування.
Розрахунки об‘ємів очищення та скидання дощових та снігових вод, гідравлічні
розрахунки мереж каналізації поверхневих вод з визначенням їх діаметрів,
продуктивність очисних споруд каналізації поверхневих вод, остаточні місця та розміри
майданчиків для їх розташування пропонується уточнювати на подальших стадіях
проектування (стадії “Проект” і “Робоча документація”), відповідно до вимог Черкаської
облСЕС та Державного управління екології та природних ресурсів у Черкаській області.

Каналізаційні мережі та споруди
Самопливні каналізаційні мережі та напірні трубопроводи пропонується
передбачати з поліетиленових труб типу ПЕ-100 за ГОСТ 18599-83*.
Каналізаційні колодязі та камери на мережах пропонується передбачати із збірних
залізобетонних елементів згідно з ТПР 902-09-22.84 та ТПР 902-09-11.84.
При виконанні креслення «Схема інженерного обладнання території»
каналізаційні насосні станції розташовано виходячи з умови заглиблення підвідного
самопливного колектора до 5,0
м. Очисні споруди каналізації поверхневих вод – з умов
заглиблення до 3,0
м.
Електропостачання
Розрахунок перспективного споживання електроенергії та максимальних
навантажень для потреб села Глибочок на розрахунковий термін будівництва для
комунально-побутових та господарських споживачів виконується згідно з ДБН Б.2.2-
12:2018 за узагальненими показниками споживання електроенергії, в яких враховується

42
громадський та житловий сектор села, підприємства комунально-побутового
обслуговування, зовнішнє освітлення, системи теплопостачання, водопостачання та
водовідведення (ДБН Б.2.2-12:2018, табл.11.4).
Закладена в містобудівній документації забезпеченість населення села житловою
площею на розрахунковий термін передбачає для мешканців більший рівень комфорту
ніж існуюча, що приведе до збільшення споживання потужності та електроенергії на 1
людину в рік. Зважаючи на вищезазначені фактори при розрахунку максимальних
навантажень та споживання електроенергії на період існуючого стану, в містобудівній
документації прийнято величину питомого електропостачання на рівні 800 кВт год/люд.
на рік при річній кількості годин використання максимуму електричного навантаження
3000 годин.
Розрахунок перспективного споживання електроенергії та максимальних
навантажень на розрахунковий термін виконується згідно з табл. 11.4 ДБН Б.2.2-12:2018
з врахуванням досягнутого на теперішній час споживання електроенергії та приймається
950 кВт год/люд. на рік при річній кількості годин використання максимуму
навантаження 4100 годин.
Розрахунок електричних навантажень об’єктів громадсько-побутового
призначення виконана за питомими нормативами згідно з ДБН В.2.5.23-2010
«Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення».
Результати розрахунків перспективного споживання електроенергії та
максимальних навантажень приводяться в таблицях
2.10.1, 2.10.2, 2.10.3.
Таблиця 2.10.1
Розрахунок електричних навантажень громадсько-побутових
та комунальних споживачів


п/п
Найменування
споживачів
Загальна
кількість
мешканців, тис.
осіб
Питома норма,
кВт год/люд. на
рік
Річне
споживання
електроенергії,
млн. кВт*год.
Число годин
використання
максимуму
навантаження,
год.
Загальне
навантаження
тис. кВт
Існую
чий
стан
Роз
рах.
термін
Існую
чий
стан
Роз
рах.
термін
Існую
чий
стан
Роз
рах.
термін
Існую
чий
стан
Роз
рах.
термін
Існую
чий
стан
Роз
рах.
термі
н
1 Господарсько
побутові та
комунальні
потреби
населення
0,610 0,742 800 950 0,49 0,7 3000 4100 0,16 0,17
Разом 0,49 0,7 0,16 0,17

Таблиця 2.10.2
Розрахунок електричних навантажень промислових споживачів
та споживачів громадсько-побутового призначення


п/п
Найменування
споживачів
Річне споживання
електроенергії,
млн. кВт*год.
Число годин
використання
максимуму
навантаження, год.
Загальне
навантаження,
тис. кВт


43

Існуючий
стан
Розрах.
термін
Існуючий
стан
Розрах.
термін
Існуючий
стан
Розрах.
термін
1 Комунальні споруди 0,29 0,49 4100 4100 0,07 0,12
2 Об’єкти громадсько
побутового
призначення
1,23 1,31 4100 4100 0,3 0,32
3 Виробництво 0,82 0,98 4100 4100 0,2 0,24
Разом 2,34 2,78 0,57 0,68

Таблиця 2.10.3
Розрахунок електричних навантажень с. Глибочок


п/п
Найменування споживачів Річне споживання
електроенергії, млн.кВт*год.
Загальне навантаження,
тис. кВт
Існуючий
стан
Розрах.
термін
Існуючий
стан
Розрах.
термін
1 Господарсько-побутові та
комунальні потреби населення
0,49 0,7 0,16 0,17
2 Комунальні споруди 0,29 0,49 0,07 0,12
3 Об’єкти громадсько-побутового
призначення
1,23 1,31 0,3 0,32
4 Виробництво 0,82 0,98 0,2 0,24
Разом 2,83 3,48 0,73 0,85
Інші невраховані витрати 10% 0,28 0,35 0,07 0,09
Всього по об’єкту 3,11 3,83 0,8 0,94

У зв’язку з очікуванням збільшення житлового фонду за рахунок передбаченого
в генеральному плані нового будівництва житлових будинків, забезпечення більшої
комфортності житла, в т.ч. за рахунок збільшення енергоозброєності жител, а також
розширення мережі культурно-побутового та господарського обслуговування населення,
збільшиться споживання електроенергії та потужності.
Враховуючи дані розрахунків та існуючу ситуацію в системі електропостачання
села, містобудівною документацією пропонується:

електропостачання існуючих споживачів села буде виконуватись по
існуючих мережах 10 і 0,4 кВ, джерелом електропостачання ПС 35/10 кВ «Криві Коліна»;

проводити поступову заміну трансформаторів на підстанціях на більшу
потужність в міру збільшення електричних навантажень;

в процесі експлуатації виконати реконструкцію існуючих
трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ та мереж 10 і 0,4 кВ;

передбачити реконструкцію трансформаторних підстанцій ПС 35/10 кВ
«Криві Коліна», як перспективного джерела електропостачання села на розрахунковий
термін, зі збільшенням потужності трансформаторів;

здійснювати будівництво нових трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ та
мереж 10 і 0,4 кВ для електропостачання споживачів на розрахунковий термін.
Розташування, потужність та кількість трансформаторних підстанцій вирішуються при
подальшому проектуванні згідно з технічними умовами енергопостачальної організації;

44
існуючі ПЛ-10 кВ, що перетинають житлову забудову рекомендується
прокласти в межах червоних ліній вулиць.
Протягом всього розрахункового періоду необхідно проводити реконструкцію та
розширення електричних мереж 10 кВ та 0,4 кВ, заміну зношеного та морально
застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та технології.
Підключення до електричних мереж вирішуються при подальшому проектуванні
згідно з технічними умовами енергопостачальної організації.
Всі наведені у розділі параметри електричних споруд мають уточнюватись на
подальших стадіях проектування.

Теплопостачання
На проектний період опалення інших громадських споруд також передбачається від
теплогенераторів (котлів), які працює на природному газу, твердому паливі (дровах) або
від електричних приладів.
Забезпечення гарячою водою на господарсько - побутові потреби садибних
житлових будинків та громадських споруд передбачається від ємкісних електричних
водопідігрівачів.

Садибні житлові будинки
Опалення 44 садибних житлових будинків передбачається окремо для кожного
будинку від теплогенераторів (котлів) , які розміщуються в приміщеннях кухонь
(незалежно від наявності побутової газової плити ПГ-4) або у окремих приміщеннях
(теплогенераторних) у відповідності до ДБН та працюють на природному газу.
Забезпечення гарячою водою на господарсько - побутові потреби передбачається
встановленням ємкісних електричних водопідігрівачів
Загальні теплові потоки на садибні житлові будинки зведено до
таблиці 5.
Пожежне депо на 2 автомобіля

Опалення пожежного депо на 2 автомобіля передбачається від вбудованої
теплогенераторної, яка працює на природному газу.
Забезпечення гарячою водою на господарсько - побутові потреби передбачається
встановленням ємкісних електричних водопідігрівачів.
Загальні теплові потоки на пожежне депо на 2 автомобіля зведено до
таблиці 2.10.5.
Теплові навантаження на вище зазначені будівлі наведені в таблиці 2.10.5.
Таблиця 2.10.5

ТЕПЛОВІ НАВАНТАЖЕННЯ НА БУДІВЛІ

Пор.
Найменування будівлі
(споруди)
Кількість
будівель
Кількість
поверхів
Витрата теплоти, МВт
Опалення Вентиляція Гаряче
водопоста
чання
Загальна
1 2 3 4 5 6 7 8
ІСНУЮЧА ЗАБУДОВА
1 Садибний житловий
будинок
374 1-2 3,740 - (електр.) 0,748 4,488
2 Громадські споруди 1-2 0,519 0,105 0,178
(електр.)
0,802
Всього: 4,259 0,105 0,926 5,290
ПРОЕКТНА ЗАБУДОВА


45

3 Садибний житловий
будинок
44 1-2 0,528 - (електр.) 0,088 0,616
4 Пожежне депо на 2
автомобіля
1 1 0,013 0,010 (електр.) 0,006 0,029
Всього: 0,541 0,010 0,094 0,645
Разом: 4,800 0,115 1,010 5,935

Теплові навантаження на вище зазначені будівлі складають – 5,935 МВт.
Визначення типу і необхідності кількості енергоресурсів для забезпечення потреб
виробничої та комунальної забудов буде виконано на подальших стадіях проектування
(стадія «Проект» і «Робоча документація») при остаточному виборі кількості, складу
виробничих та комунальних споруд і прийнятих технологічних рішень.

Газопостачання
Генеральним планом передбачається будівництво садибних житлових будинків та
громадської споруди (пожежного депо на 2 автомобіля).
Проектним рішенням пропонується здійснювати газопостачання садибних
житлових будинків та громадської споруди від розподільних поліетиленових
газопроводів низького тиску (Р≤0,005 МПа), що проектуються.
Для можливості виконання аварійних та ремонтних робіт передбачається
встановлення на поліетиленових газопроводах-вводах до споживачів газу вимикаючих
пристроїв – поліетиленових кранів для підземної установки під ковер, з урахуванням
забезпечення вільного доступу до них.
Після вимикаючих пристроїв газопроводи-вводи низького тиску прокладаються по
територіях садибних житлових будинків та громадської споруди до споживачів газу.
В садибних житлових будинках передбачається встановлення побутового газового
котла для опалення в приміщенні кухні (незалежно від наявності плити) або у окремому
приміщенні (теплогенераторній) та побутової 4-х конфоркової газової плити
(ПГ-4) для приготування їжі.
Цей варіант прийнято для створення найбільш економічної та надійної в
експлуатації системи газопостачання села.
На підставі виконаних розрахунків витрат природного газу рекомендовано
проведення перевірочного розрахунку існуючих мереж газопроводів середнього та
низького тисків на пропускну спроможність з урахуванням додаткових навантажень.
Остаточний варіант газопостачання нових територій садибної житлової забудови та
громадської споруди буде вибрано після отримання технічних умов приєднання до
газорозподільної системи від ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ».
Облік газу слід передбачати комерційний – для здійснення фінансових розрахунків
між організаціями, що збувають газ, та кожним споживачем – для контролю за
ефективністю використання газу та дисципліною споживання.
Кожний споживач газу (домовласник та організація) повинен бути забезпечений
єдиним комерційним вузлом обліку кількості газу.
Для обліку витрат газу передбачається встановлення лічильника газу для
розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх
побутових потреб.
Визначення об’єму споживання природного газу по громадській споруді
(пожежному депо) здійснюється на підставі даних комерційного вузла обліку газу (ВОГ).

46
Вимоги до комерційного вузла обліку природного газу вказуються в технічних
умовах приєднання до газорозподільної системи.
Загальні питомі годині і річні витрати за видами газопостачання зведено до
таблиці
2.10.6.
Таблиця 2.10.6

ВИТРАТИ ПРИРОДНОГО ГАЗУ

Пор.№ Найменування будівлі (споруди) Годинні витрати
газу, м
3/год
Річні витрати
газу, млн.
м³/рік
ІСНУЮЧА ЗАБУДОВА
Садибні житлові будинки – 374 будинків
1 Опалення 446,0 0,963
2 Приготування їжі (ПГ-4) 82,0 0,100
Громадські споруди
3 Опалення 63,0 0,129
4 Вентиляція 13,0 0,025
Всього: 604,0 1,217
ПРОЕКТНА ЗАБУДОВА
Садибні житлові будинки – 44 будинків
5 Опалення 63,0 0,136
6 Приготування їжі (ПГ-4) 12,0 0,022
Пожежне депо на 2 автомобіля
7 Опалення 2,0 0,003
8 Вентиляція 1,0 0,002
Всього: 78,0 0,163
Разом : 682,0 1,380

Загальна годинна витрата природного газу – 682,0 м³/годину
Загальна річна витрата природного газу
– 1,380 млн. м³ /рік
Заходи щодо енергозбереження
Енергозбереження займає одну з ключових позицій у розвитку та економіці ринків
споживчих послуг і матеріалів
.
Висока надійність роботи системи енергопостачання є однією з вирішальних умов
забезпечення ефективної життєдіяльності поселення.
Система газопостачання є однією з складових частин системи
енергозабезпечення, традиційно склалась. Від її надійної і гарантованої роботи залежить
ефективність роботи встановленого обладнання, що використовує газ та його коефіцієнт
корисної дії.
Основними заходами з економії газу є:

47
надійна і безпечна робота системи газопостачання села Глибочок –
подавання природного газу на газові пальники у кількості і під тиском, які забезпечують
максимальний ККД обладнання, що використовує газ;

прийняття заходів із своєчасного запобігання аварій і інших порушень у
роботі системи газопостачання. Це дасть можливість уникнути матеріальних витрат на
ліквідацію наслідків аварії;

введення жорсткої системи контролю за споживанням і обліком спожитого
газу на кожному об’єкті/ котельні;

впровадження заходів, які сприяють зменшенню витрат газу на опалення,
за рахунок зменшення витрат у будівлях шляхом застосування нових матеріалів, які
зберігають тепло в будівлях та впровадження нових систем теплоізоляції;

впровадження високо економічного газового обладнання з високим
коефіцієнтом корисної дії;
З метою скорочення частки природного газу в системі енергозабезпечення,
пропонується:

використання альтернативних систем енергозабезпечення на основі
відновлювальних джерел енергії;

впровадження енергозберігаючих технологій;
використання енергозберігаючих матеріалів;
використання енергозберігаючих світильників;
використання енергозберігаючих ламп;
використання енергозберігаючих побутових приладів, які мають
маркування «А» чи «А++». Холодильник такого класу споживатиме на 30-50% менше
електроенергії, ніж пристрій такого ж об’єму марки «В».

Зв’язок
Телефонний зв’язок
На території с. Глибочок розміщена автоматична телефонна станція САТС – 962 типу
АТСК-50/200. Монтована ємність складає 50 номерів, задіяна 15 номерів.
При розрахунках прийнята 100% телефонізація, тобто 1 телефон на садибний будинок.
При розрахунку коефіцієнт сімейності прийнято 1,7 особи. У виробничому секторі
приймається забезпеченість телефонами в кількості 20 % від кількості в житловому секторі.
На етап генерального плану потреба в телефонних апаратах в житловому (411 шт.) та
нежитловому (82 шт.) секторах по с. Глибочок складає 493 одиниць.
Для підключення запроектованих телефонів у с. Глибочок передбачити цифрову
станцію ємністю 465 номерів. АТС може розташовуватись в вбудованому приміщенні в центрі
навантаження.
Телефонна мережа передбачається кабельною в телефонній каналізації і повинна
виконуватись по шафовій системі. З’єднувальні лінії між електронними виносними модулями
та АТС повинні бути виконані волоконно-оптичними кабелями.

Проводове мовлення
При розрахунках прийнята 100% радіофікація, тобто 1 радіоточка на 1 садибний
будинок. При розрахунках стосовно абонентів приймається коефіцієнт сімейності 1,7 особи.

48
У виробничому секторі приймається забезпеченість радіоточками в кількості 10 % від
кількості в житловому секторі. Згідно з таблицею навантаження необхідно підключити 459
радіоточок.
Загальна питома потужність складає 115 Вт. Для розрахунку було прийнято
навантаження на 1 радіоточку 0,25 Вт з урахуванням довгих ліній.
Мережа проводового радіомовлення проектується повітряна на трубостійках та на
опорах електромережі.

Телебачення
В селі Глибочок передбачається встановлення індивідуальних супутникових
телевізійних антен на даху кожного будинку. Рекомендується в подальшому перехід на
кабельне телебачення з будівництвом головних станцій.

Таблиця 2.10.7
Таблиця навантажень житлового фонду

Тип забудови Існуюче
населення
(осіб)
Проектне
населення (осіб)
на 01.01.2039 р.
Розрахунковий строк
на 01.01.2039 р.
Кількість
телефонів (шт.)
Кількість
радіоточок
(шт.)
Садибна 610 700 411 411
Об’єкти основних
підприємств
- - 82 48
Разом 610 1300 493 459

Таблиця навантажень для нової садибної забудови
Таблиця 1

Перелік площадок Населення,
осіб
Розрахунковий строк
на 01.01.2039 р.
Кількість телефонів
(шт.)
Кількість
радіоточок (шт.)
Площадка №1
(на півночі)
35 20 20
Площадка №2
(на півдні)
30 18 18
Вибіркове будівництво 25 15 15
Разом 90 53 53

Санітарне очищення
Відповідно з нормами ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»
розрахунковий об’єм накопичення твердих побутових відходів та сміття з вулиць на

49
розрахунковий період генерального плану складе 0,27 тис. т/рік, або 1,93тис. м3 / рік , при
перспективній чисельності населення 0,7 тис. осіб. (0,7 х 0,35 х 1,1 = 0,27 тис. т/рік. ТА 0,7 х
2,5 х 1,1 = 1,93 тис. м
3/рік). Проектом пропонується закриття існуючого місця видалення
відходів з огляду на порушення санітарного розриву до житлової забудови, що складає 500 м.
Буде рекомендуватися також рекультивація та санація цієї ділянки населеного пункту. Також
пропонується сільській раді відшукати нове місце для видалення відходів, розробити
землевпорядну документацію, паспорт та все необхідне інженерне обладнання для
забезпечення потреби населення в утилізації твердих побутових відходів. Для забезпечення
можливості видалення обсягу ТПВ, що буде утворений до кінця розрахункового періоду
проекту, необхідна ділянка площею 0,1 га (з розрахунку 0,02 га на 1,00 тис. т відходів і терміну
експлуатації 20 років), санітарно-захисна зона – 500 м.
Рідкі побутові відходи, відповідно до рішень розділу «Побутова каналізація», на
розрахунковий етап генерального плану будуть відводиться системою господарчо-побутової
каналізації до каналізаційних очисних споруд. Рідкі побутові відходи, що утворюються на
території не каналізованої забудови по заявочній схемі будуть видалятися та відвозитися
асенізаційним транспортом до КОС, необхідне взяття в оренду спецтехніки (1асенізаційна
машина), або укладання договорів із спеціалізованою організацію щодо видалення РПВ. При
цьому садибна забудова на таких територія повинна бути обладнана водонепроникними
вигребами.
Для забезпечення виконання «Програми поводження з твердими побутовими
відходами» (постанова Кабінету Міністрів України від 4.04.2004р. №265) пропонується
організація роздільного збору твердих побутових відходів з наступним їх використанням і
утилізацією. За умови організації роздільного збору, обсяг вивозу твердих побутових відходів
можна зменшити на 30-50%.
Пропонується охоплення усієї території села планово-регулярною системою
санітарного очищення, встановлення у відповідних, спеціально облаштованих місцях
контейнерів для роздільного збору ТПВ, укладення договорів на вивезення утворених ТПВ на
найближче розташований полігон.
Оскільки проблема знешкодження ТПВ актуальна для всієї Черкаської області,
пропонуємо розробити регіональну схему санітарного очищення, де розглянути можливість
будівництва міжрайонного екологічно чистого підприємства по знешкодженню та переробці
твердих побутових відходів, із проробленням варіантів розміщення (ТЕО) регіональних
підприємств промислової переробки твердих побутових відходів та будівництва
сміттєсортувальних підприємств (ліній) та сміттєперевантажувальних станцій.
Питання безпосереднього розміщення районного полігону та регіонального
підприємства промислової переробки ТПВ, їх площ, потужностей тощо уточнюються на
наступних стадіях проектування та вирішуються у спеціалізованих проектах Схемі
санітарного очищення Черкаської області, або Схемі санітарного очищення Тальнівського
району та є компетенцією органів міської та обласної влади.
Основні заходи з розвитку системи санітарного очищення:
- розроблення схеми санітарного очищення Черкаської області або Тальнівського
району;

50
- охоплення усієї території селища (усіх споживачів) централізованою плановорегулярною, планово-подвірною, планово-поквартирною системою санітарного очищення;
- впровадження системи роздільного збору, сортування, утилізації, подрібнення,
польового компостування відходів зеленого господарства та інших заходів з метою зменшення
обсягів вивезення та захоронення відходів;
- ліквідація існуючих несанкціонованих сміттєзвалищ та запобігання утворенню нових,
рекультивація стихійних сміттєзвалищ;
- здійснення постійного контролю за дотриманням вимог чинного законодавства з
метою запобігання утворенню нових несанкціонованих звалищ на території селищної ради і в
разі необхідності вживати відповідні заходи до порушників природоохоронного
законодавства;
- облаштування контейнерних майданчиків;
- створення умов для миття та дезобробки спецавтотранспорту та контейнерів;
- придбання необхідної кількості контейнерів (відповідно до спеціалізованого проекту
- схеми санітарного очищення);
- придбання спецавтотранспорту (2 машини), або укладання договору на оренду
спецавтотранспорту, або на виконання послуг із збирання та транспортування ТПВ до
полігону та РПВ до КОС.
Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або
зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням,
обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з
відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я
людини проводити відповідно до положень Закону України «Про відходи».

2.11. ЕКОЛОГО-МІСТОБУДІВНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТНОГО РІШЕННЯ
(СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА)

Розділ розроблений відповідно вимог ДБН Б.2.4-2-94, ДБН Б.2.2-12:2018. При цьому
використані дані районних та сільських служб і управлінь, результати натурного обстеження
території.
Графічне викладення матеріалу представлено на кресленні «
Генеральний план
(основне креслення). Схема проектних планувальних обмежень»
, що є основою для
розроблення функціонально-планувальної структури території, М 1
:5000. Санітарно-захисні
зони підприємств і об’єктів наведені нормативні.
Нижче наведені характеристики стану окремих складових навколишнього природного
середовища, на основі аналізу яких виконано еколого-містобудівне обґрунтування
перспективного розвитку території.

51
Повітря
За метеорологічними умовами с. Глибочок відноситься до територій з підвищеним
потенціалом забруднення атмосферного повітря та несприятливими умовами розсіювання
промислових викидів (районування України за потенціалом забруднення).
Стаціонарні пости спостереження за станом забруднення атмосферного повітря в
населеному пункті відсутні. Сумарний викид шкідливих речовин в атмосферу села в даний час
невисокий, що пов’язано з відсутністю у межах населеного пункту значних промислових
підприємств – джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу. Рівні забруднення в
середньому не перевищують 0,5 ГДК.
Джерелами забруднення атмосферного повітря населеного пункту є промислові,
комунально-складські підприємства та автотранспорт.
За даними, наданими Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської ОДА
(лист № 02/10-02-18/636 від 02.04.2018) на території с. Глибочок розташовано 2 суб’єкти
господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
стаціонарними джерелами та мають дозволи на викиди: ПСП «Привітне» (с. Глибочок, вул.
Героїв Небесної Сотні, 21-А) та ПрАТ «Комунальник» (для сміттєзвалища ТПВ, що
розташоване на східній околиці м. Тальне, в яру на відстані 1,75 км від населеного пункту на
землях Соколівочської та Глибочківської сільських рад).
Рішення генплану враховують джерела та зони їх впливу з точки зору екологічно
спрямованої планувальної організації території. Передбачається дотримання санітарнозахисних зон від промислових та комунальних об’єктів.
Головним забруднювачем повітряного басейну виступає автотранспорт. Найбільша
інтенсивність руху відмічається по вулиці Героїв Небесної Сотні.
Значна кількість автомобілів, які їздять селом – технічно застарілі (віком понад 10
років) з давно відпрацьованими двигунами, що є основними джерелами значних викидів
вуглекислого газу, оксидів нітрогену та бенз(а)пиренів. Майже усі вулиці та площі села мають
асфальтове покриття низької якості. По таких дорогах автомобілі рухаються з перегазуванням,
безперервним гальмуванням і прискоренням двигуна. Як відомо, саме за таких умов
викидається в повітря найбільша кількість токсичних викидів. Хімічно агресивні елементи й
сполуки, що містяться у викидах, спричиняють руйнування житлових будинків, пам’яток
архітектури тощо. Водночас прискорюються процеси корозійного руйнування
металоконструкцій, кабельних мереж, металевої покрівлі, втрачають естетичний вигляд
пофарбовані фасади будівель.
Проектне рішення враховує проблему забруднення повітря. Система організації
дорожнього руху спрямована на її вирішення. При цьому фактор забруднення повітря
знаходиться в постійно динамічному стані і залежить від багатьох складових.

Водний басейн
Основним джерелом забруднення водних об’єктів на території села Глибочок, є
поверхневий стік, який формується на ділянках приватного сектору. Дощова каналізація в селі
відсутня. Зливові стоки неорганізовано, вулицями, потрапляють в яри і балки та, згодом, до
водних об’єктів – річки Гірський Тікич.

52
Централізована система водопостачання у селі Глибочок відсутня. Для забезпечення
господарсько-побутових потреб у воді питної якості мешканці користуються водою з шахтних
колодязів.
В межах частини території села спостерігається високий рівень стояння ґрунтових вод,
в наслідок чого, у деяких колодязях якість води не відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10.
Проблемним у с. Глибочок є питання збору та очистки каналізаційних стоків, кількість
яких щороку зростає. Централізована система каналізації відсутня. Населення користується
вигрібними ямами та дворовими вбиральнями.

Стан ґрунтів
Спеціальних робіт по геохімічній зйомці ґрунтів с. Глибочок не виконувалось.
Регулярного спостереження за санітарним станом ґрунтів не проводиться.
Значний внесок у забруднення ґрунтового покриву припадає на зони (векторні) впливу
діяльності автотранспорту, де фіксується перевищення ГДК по вмісту важких металів. Зони
забруднення придорожніх територій – 25-50 метрів.
Земельні ресурси зазнають негативного впливу від накопичень побутових відходів,
значна частина яких могла б знайти застосування як вторинна сировина. На території
населених пунктів Глибочківської сільської ради відсутні об’єкти по переробці та утилізації
відходів виробництва.
Значну частину твердих побутових відходів (ТПВ) мешканці утилізують на
присадибних ділянках шляхом компостування та спалювання, решту вивозять на сільське
звалище.
Для вирішення питання поводження з твердими побутовими відходами в
с. Глибочок необхідна розробка спеціалізованої схеми санітарного очищення з уточненням
першочергових та перспективних заходів, поліпшення екологічного та санітарного стану
території, скорочення об’ємів ТПВ, тощо.
Одними із суттєвих джерел забруднення природного середовища і важливих факторів,
які обумовлюють планувальну структуру села з точки зору територіальної обмеженості, є
кладовище традиційного поховання. Санітарно-захисна зона від території діючих кладовищ
до житлових і громадських будівель повинна бути не меншою 300 м, а від закритого (з
закінченим кладовищним періодом) – 100 м. Умови утримання та упорядкування кладовищ
повинні відповідати вимогам ДСП 2.2.2.028-99 «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і
утримання кладовищ в населених пунктах України» від 01.07.1999 року.
Варто зауважити, що забруднені ґрунти є вторинним джерелом забруднення підземних
та поверхневих вод, а також атмосферного повітря через незадовільний стан покриття вулиць,
недостатню кількість зелених насаджень.

Акустичний режим
Основним джерелом шуму є вулична мережа з інтенсивним рухом автотранспорту.
53
Для захисту від шуму і загазованості вздовж автодоріг передбачається створення
штучних та природніх акустичних екранів та застосування звукозахисних споруд або захисних
елементів в спорудах першого ешелону забудови.
Решта джерел шумового забруднення, такі як трансформаторні підстанції мають
локальний вплив, що, як правило, не виходить за межі санітарно-захисної або охоронної зони
об`єктів.

Радіаційний фон
Відповідно постанови КМУ № 106 від 23.07.1991 року і № 600 від 29.01.1994 року,
територія, що проектується, не входить в перелік територій, забруднених в результаті аварії
на ЧАЕС Рівні гама-фону становлять у середньому 12 мкР/год, щільність забруднення
ґрунтів цезієм 137 складає менше 1 кі/км
2.
Дозиметричний паспорт населеного пункту не розроблявся. Виходи радону не
зареєстровано. Система планувальних обмежень відсутня.

Електромагнітне забруднення
В межах населеного пункту відсутні паспортизовані джерела електромагнітного
випромінювання.
Електропостачання с. Глибочок здійснюється по лініям електропередачі 10кВ через
трансформаторні підстанції 10/0,4кВ (ТП-10/0,4кВ) ПАТ «Черкасиобленерго» та ряду
абонентських ТП-10/0,4кВ.
Згідно ДБН Б.2.2-12:2018 для мереж ЛЕП напругою 10 кВ встановлюються охоронна
зона 10 м в обидва боки. Охоронна зона для трансформаторної підстанції становить 3 м від
огорожі. Санітарно-захисна зона для ЛЕП та трансформаторних підстанцій вказаної
потужності не встановлюється.
Дані обмеження відносяться до постійного фактору присутності. Проектне рішення
дану ситуацію враховує.

Природно-ландшафтні фактори
За даними Управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА на території с.
Глибочок об’єкти природно-заповідного фонду не обліковуються.

Планувальні обмеження
Система планувальних обмежень техногенного характеру представлена, головним
чином, санітарно-захисними та охоронними зонами.
Планувальні обмеження від існуючих і проектних виробничих підприємств, об’єктів
сільськогосподарського призначення, комунальних об’єктів, об’єктів транспортної
інфраструктури, комунікаційних об’єктів та при природоохоронних об’єктів, що наявні на
території села Глибочок наведені в таблиці 2.11.1.

54
Таблиця 2.11.1
Планувальні обмеження с. Глибочок

Об’єкти Параметри зони
обмежень (м)
Документ
Виробничі підприємства
Підприємство по обробці деревини
(пилорама) недіюче
50 (додаток №4) ДСП 173-96
Млин 100 ДСП 173-96
(додаток №5)
Об’єкти сільськогосподарського призначення
Господарський двір
СФГ «Промінь»
100 (додаток №5) ДСП 173-96
Тік (підприємство з переробки
продовольчого та фуражного зерна)
ПСП «Привітне»
100 ДСП 173-96
(додаток №5)
Тракторна бригада
ПСП «Привітне»
100 (додаток №5) ДСП 173-96
Свиноферма до 30 голів
ПСП «Привітне»
50 (додаток №5) ДСП 173-96
Складські приміщення
(зберігання с/г продукції і с/г техніки)
100 (додаток №5) ДСП 173-96
Складські приміщення
СФГ «Відродження»
(зберігання с/г продукції і с/г техніки)
100 ДСП 173-96
(додаток №5)
Сільськогосподарське підприємство
(проектне)
50 (додаток №5) ДСП 173-96
Комунальних об’єктів
Комунальне підприємство
(проектне)
50 (додаток № 4) ДСП 173-96
Кладовище
традиційного поховання
300 (додаток № 4) ДСП 173-96
Об’єктів транспортної інфраструктури
АЗС (проектна) 50 ДБН Б.2.2-12:2018
(п.10.8.28)
Комунікаційні об’єкти (охоронні зони)
ЛЕП (10 та 0,4 кВ) 2-10 Постанова КМУ № 209
від 4 березня 1997 р.
Природоохоронні об’єкти
Прибережні захисні смуги водних
об’єктів (пропозиції щодо
встановлення)
Містобудівні
пропозиції
ВКУ (ст. № 88) та згідно
містобудівної документації


55
При прийнятті проектних рішень щодо функціонального використання території також
враховуються охоронні зони комунікаційних об’єктів, інженерних мереж та споруд.
Планувальні обмеження природоохоронного характеру представлені прибережними
захисними смугами, параметри яких прийняті згідно ВКУ, ст. 88. Використання даних
територій регламентується положеннями Водного та Земельного кодексів України та потребує
максимального озеленення, благоустрою та обладнання місць відпочинку відповідно до вимог
санітарних норм, що передбачено рішеннями генплану.
У прибережних захисних смугах уздовж річок та навколо водойм забороняється:
– розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження й залісення), а також
садівництво та городництво;
– зберігання та застосування пестицидів і добрив;
– облаштування літніх таборів для худоби;
– будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у
тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
– облаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів
виробництв, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
– миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.
Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо
при цьому не порушується її режим. Непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не
відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних
захисних смуг.
Проектом надані містобудівні пропозиції щодо визначення ширини прибережної
захисної смуги відповідно до характеристик водних об’єктів. На даний час проект
землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги водних об’єктів у межах
села Озерна не розроблявся. Визначена необхідність розроблення відповідної землевпорядної
документації з урахуванням містобудівної документації та орографічних особливостей
території (крутизна схилів тощо).
Окрім того, до природооохоронних територій відносяться зони санітарної охорони
підземних об’єктів водопостачання, параметри та режим використання яких регламентується
вимогами ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Основні мережі та споруди».
До охоронних територій відносяться смуги відведення відкритих меліоративних
каналів, що встановлюються відповідно вимог Водного кодексу України (ст. 91) для потреб
експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування. Розміри смуг відведення
та режим користування ними встановлюються за проектом, який розробляється і
затверджується водокористувачами за погодженням з обласними органами виконавчої влади
з питань охорони навколишнього природного середовища та центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Відповідна
технічна документація авторам проекту не надавалась. Планувальні рішення передбачають
необхідність дотримання 10-метрових відстаней від бровок каналів з урахуванням
необхідності забезпечення можливості улаштування водоохоронних і водорегулюючих
зелених насаджень відповідно вимог ДБН Б.2.4-1-94 (п. 9.22) та трасування експлуатаційних
доріг відповідно вимог ДБН В.2.4-1-99.

56
2.12. ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ
САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЇ

Аналіз природних умов і ресурсів свідчить, що село Глибочок на даному етапі має
достатній природно-ресурсний потенціал для його життєдіяльності та розвитку. З метою
охорони й оздоровлення навколишнього середовища у проекті рекомендовано виконати ряд
планувальних і технічних заходів. Намічений комплекс заходів повинен реалізовуватись через
дію законів України щодо екологічного стану та санітарно-епідеміологічного контролю
території, місцевого самоуправління.

Щодо охорони атмосферного повітря рекомендовано виконати комплекс заходів:
- інтенсивне озеленення та упорядкування санітарно-захисних зон (між джерелами
забруднення та житловою забудовою);

- здійснення постійного моніторингу за джерелами викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря.
Окрім того, з метою забезпечення нормативної якості повітря рекомендується:

- будівництво екологічно прийнятних та ефективних комунальних систем та об’єктів
тепло- і водопостачання шляхом впровадження новітніх енергоефективних технологій з
енергозбереження;

- коригування транспортної схеми, покращення дорожнього покриття сільської вуличної
мережі;

- здійснення постійного моніторингу за джерелами викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря.

Щодо охорони водного басейну:
- налагодження сучасної системи дощового каналізування; відведення поверхневого
стоку з території населеного пункту на очисні споруди з організацією попередньої очистки
стоків;

- 100 % забезпечення населеного пункту якісною питною водою (подача води
комунальним водопроводом передбачається шляхом будівництва в межах населеного пункту
розподільчої мережі, ділянок водопровідних споруд з регулюючими, протипожежними та
запасними ємностями, споруд знезаражування та поліпшення якості води (за необхідності),
для покриття розрахункових потреб у воді питної якості, в першу чергу, передбачається
максимальне використання наявних ресурсів підземних вод (ДБН В.2.5-74:2013 п. 7.4). Для
цього необхідно провести роботи по розвідці та затвердженню запасів підземних вод,
визначенню перспективних ділянок для облаштування водозаборів);

- дотримання у межах зон санітарної охорони об’єктів водопостачання режимів
господарської діяльності визначених Постановою КМ України №2024 від 18.12.1998р. «Про
правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів»);

- будівництво централізованої системи каналізації та нових повного біологічного
очищення з використанням очисних установок з термічною та механічною обробкою осадів у
закритих приміщеннях. Для житлових будинків існуючої садибної забудови, централізоване
каналізування яких технічно неможливе, передбачається влаштування локальних очисних
споруд, що мають бути розташовані на присадибних ділянках. При цьому відповідно додатку

57
И.3 ДБН Б.2.2-12:2018 санітарно-захисну зону від септиків пропонується приймати 5 м., від
фільтруючих колодязів – 8 м., від полів підземної фільтрації – 15 м;

- розроблення проектів землеустрою водоохоронних зон та прибережних захисних смуг
водних об’єктів на території с. Глибочок;

- врахування землевпорядної документації при розробці проектів землеустрою,
водоохоронних зон та прибережно захисних смуг водних об’єктів;

- дотримання вимог до режимів господарської діяльності визначених ВКУ у межах
прибережної захисної смуги та водоохоронної зони водних об’єктів населеного пункту;

- відновлення і підтримання гідрологічного режиму та покращення екологічного стану
водних об’єктів у межах села Глибочок; виконання екологічної паспортизації; поліпшення
стану заплавної екосистеми, гідротехнічне впорядкування, благоустрій та відновлення.

Стосовно охорони ґрунтів:
- проведення геохімічного обстеження території населеного пункту;
- 100% охоплення сільської території планово-подвірною санітарною очисткою,
реалізація програми роздільного збору побутових відходів, що дозволить зменшити на 30-50%
обсяг вивозу твердих побутових відходів;

- ліквідація діючого сміттєзвалища;
- закриття діючого кладовища, та заборона підхоронення в його межах з метою
зменшення СЗЗ; подальше упорядкування відповідно вимог ДСанПіН 2.2.2.028-98,
обов’язкове дотримання СЗЗ до житлової забудови при відведенні нових ділянок під
кладовище; разом із рішенням про припинення нових захоронень розглядати можливість
скорочення СЗЗ до 100 м від окремих ділянок кладовища, для яких завершений кладовищний
період, і які можна вважати закритими, з оформленням відповідного висновку (п.3.12
ДСанПіН 2.2.2.028-99; п.п.5.7-5.9 ДСП 173-96);

- покращення дорожнього покриття вуличної мережі населеного пункту.
Щодо фізичних факторів впливу на навколишнє середовище (шум):
Подальший розвиток системи електропостачання з забезпеченням ресурсом ділянок
нової забудови шляхом реконструкції та розширення електричних мереж, заміни зношеного і
морально застарілого обладнання, впровадження енергозберігаючих технологій і обладнання;
забезпечення при цьому екологічного режиму середовища - влаштування технічних коридорів,
санітарних та охоронних зон, при необхідності - переведення їх у кабельне виконання.
Вдосконалення та подальший розвиток транспортної мережі населеного пункту:
реконструкція існуючих вулиць з покращенням технічних характеристик, забезпечення
протишумового захисту від вуличного транспорту шляхом дотримання нормативних
санітарних розривів до житла, шумозахисного озеленення придорожніх смуг, планувальної
орієнтації будинків, застосування конструктивних заходів (вікна, стіни тощо).

58
Ландшафтно-планувальні заходи:
Формування планувальної структури села з урахуванням особливостей ландшафту:
- поліпшення стану і збереження існуючих, а також створення нових зелених насаджень
у межах села Глибочок (сквери, парки, озеленення вздовж вулиць і доріг, тощо);

- проведення інвентаризації системи зелених насаджень у відповідності до вимог
п. 6.8 «Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів»;

- формування локальних місць рекреаційного використання з їх благоустроєм та
ландшафтною організацією (дендрологічний склад, малі архітектурні форми);

- залучення громадськості до відтворення зелених зон села;
- формування санітарно-захисних зон (озеленення, благоустрій) комунальних,
сільськогосподарських та промислових об’єктів на території села;

- формування єдиної системи контрольно-спостережних постів системи моніторингу
навколишнього середовища (житлова зона, рекреаційна зона, промислова зона, акваторія).

59
2.13. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ
Внаслідок обстеження території, аналізу природних умов, вивчення наявного
картографічного і планового матеріалів, а також враховуючи архітектурно-планувальні
рішення та перспективи розвитку міста визначився комплекс гідротехнічних заходів з
інженерної підготовки та захисту території:
- розчистка річок, струмків, благоустрій та берегоукріплення існуючих водойм;
- захист від підтоплення, ліквідація заболоченостей;
- протизсувні та протиерозійні заходи;
- рекультивація порушених територій.

Розчистка річки, благоустрій та берегоукріплення існуючих водойм.
Через село Глибочок протікає річка Гірський Тікич – права притока Тікичу (басейн
Південного Бугу.
На території селища також є ряд водойм, які потребують розчистки.
Живлення їх відбувається за рахунок ґрунтових вод та атмосферних опадів.
Річки, струмки, ставки та інші водойми знаходяться в антисанітарному стані та
потребують розчистки. Основною причиною замулення являється ерозія грунтів на прилеглих
до водойм схилів.
Для оздоровлення річок та водойм, для пропуску паводкових вод, створення
необхідних глибин необхідно розчистити русла від мулу і болотної рослинності, на окремих
ділянках від побутового та будівельного сміття. Заходи по розчистці рекомендується
виконувати регулярно, так як русла поступово замулюються і заростають вологолюбивою
рослинністю. В даних умовах періодичне спорожнення ставків з виконанням робіт по
розчистці чаші необхідно проводити раз в 5 років.
Вийнятий при розчищенні водних об’єктів ґрунт можливо використовувати для
влаштування укосів берегів, підсипання території. Також вийнятий ґрунт, який містить велику
кількість гумусу та торфу, можливо використовувати для влаштування зелених насаджень.
Вийнятий ґрунт при розчистці русел рекомендується розподілити по берегу так, щоб вздовж
берега можна було розташувати посадку дерев та кущів.
Днопоглиблення русел дозволить знизити рівень ґрунтових вод в заплавах, тому
з’явиться можливість використовувати ці території для організації відпочинку населення.
Крім того, рекомендується провести вертикальне планування на таких територіях для
організованого скиду поверхневих вод.
В прибережних територіях встановити санітарно-охоронні зони, благоустроїти їх, не
допускати скидів побутового і промислового сміття і стоків в русла і на заплавні території
річок та струмків.
Берегоукріплення водойм в межах села організовується шляхом благоустрою
прибережних територій, що включає влаштування укосів берегів та їхнього озеленення. На
прибережних ділянках розчищених водойм передбачається влаштування зон зелених

60
насаджень спеціального призначення. Благоустрій водних об’єктів приведе до покращення
санітарно-гігієнічного стану прибережних територій.
Загальна площа заходів по розчистці водойм в межах села складає 2,53 км.
Загальна довжина розчистки водотоків в межах села складає 0,45 км.
В місцях перетину водотоків з дорогами передбачається влаштування водоперепускних
труб, загальна довжина яких складатиме 0,50 км.

Захист від підтоплення, ліквідація заболоченостей.
Заплавні території річок підтоплюються ґрунтовими водами. Окрім того, на території
села можливе також сезонне підтоплення територій навесні в період інтенсивного
сніготанення та протягом року внаслідок випадіння надмірної кількості атмосферних опадів.
Надходження до понижених ділянок у межах плато зливових та ґрунтових вод з прилеглих
територій призводить до проявів процесів підтоплення, а також утворення так званих
«дощових ям».
Так як на території села є ділянки з підвищеним рівнем ґрунтових вод, то необхідно
проведення відповідних заходів для захисту від підтоплення.
При освоєнні таких територій в боротьбі з високим рівнем ґрунтових вод
рекомендується застосовувати як спеціальні (влаштування дренажу, підсипки та ін.), так і
загального характеру (впорядкування поверхневого стоку, гідроізоляцію та ін.) роботи.
Найбільш ефективним способом зниження рівня ґрунтових вод в даних умовах буде
розчистка струмків, балок та водойм.
Заболочені ділянки на території села рекомендується ліквідувати, так як такі ділянки
можуть бути осередками виплоду малярійного комара. Для ліквідації осередку малярії
проводяться інженерно-меліоративні заходи. Наявність, кількість та поширення осередку
малярії визначають малярійну характеристику території.
Комплекс протималярійних заходів включає:

- вертикальне планування та організацію поверхневого стоку;
- осушення заболочених територій та зниження рівня ґрунтової води;
- пропуск малих водотоків в трубах;
- засипку водойм, що не використовуються в містобудуванні;
- регулювання стоку;
- благоустрій берегів водойм.
Ліквідацію заболочених ділянок намічається виконувати шляхом влаштування
осушення і підсипки території на площі 0,08 га. Для влаштування мостового переходу та на
де-яких інших ділянках необхідно зрізати загалом 2,22 га і підсипати загалом 5,1 га території.

Протизсувні та протиерозійні заходи.
На території селища на схилах річки має інтенсивний розвиток яружно-балочна
мережа.
На схилах крутіше 8% розвивається лінійна ерозія (ріст ярів).

61
Такі території є малосприятливими та несприятливими для забудови. Освоєння цих
територій без попередніх заходів з інженерної підготовки неможливе.
Ерозійна діяльність проявляється найбільш інтенсивно під час сніготанення та літніх
зливових дощів. Розмитий матеріал виноситься в річки. Також інтенсифікація росту ярів
відбувається у весняно-літній період. У ярів та балок з’являються нові та ростуть старі
промоїни. По промоїнам, ярам і балкам верхів'ях відбувається перенос матеріалу, котрий
частково відкладається в днищах, частково виноситься з ярів. По тальвегам балок наявні
постійні та тимчасові водотоки.
Важливими факторами у боротьбі зі зростанням ярів є прийоми, що направлені на
регулювання стоку талих та зливових вод на вододілі. До них відносяться: лісомеліоративні
заходи, правильна організація території та закріплення балок дерев’яними та кущовими
насадженнями. У боротьбі з ерозійними процесами і зсувами, даним проектом передбачається
виконати комплекс протиерозійих і протизсувних заходів. Комплекс цих заходів
рекомендується виконувати враховуючи функціональне використання території і
господарську діяльність людини.
Господарська діяльність людини може викликати появу негативних процесів
(руйнування і зсуви схилів ярів і балок, утворення обвалів, промоїн, ритвин і ін.), що надалі
спричинить собою руйнування корисних для будівництва територій, руйнування існуючих
будівель і споруд. У зв'язку з цим в боротьбі з водною ерозією передбачається виконати
комплекс протиерозійних заходів, що складаються з лесомеліоратівних і гідротехнічних.
Враховуючи специфіку яружно-балкової мережі, рекомендується комплексне застосування
вищеназваних заходів, що дозволить отримати більший ефект в стабілізації ерозійних
процесів. Гідротехнічні споруди рекомендується розташовувати на вершинах і дні ярів і балок
- в місцях найбільш схильних до розмиву водним потоком, а лесомеліоративні заходи - на
крутих схилах, прибалочних і прияружних ділянках. З метою зменшення надходження
поверхневого стоку з боку водозбірної площі, на вершинах ярів, розташованих за межами
забудови, рекомендується влаштування водовідвідних валів, а з метою зменшення руйнівної
енергії водного потоку по дну і вершинах ярів і балок, розташованих в забудованих кварталах
- необхідно влаштування перепадів, бистротоків і донних запруд, лотків і ін. споруд. У місцях
прокладки автодоріг, яри або їх вершини передбачається засипати з обов'язковою прокладкою
дренажного колектора по тальвегу частини, що засипається, або цілого яру. Круті схили балок
і ярів рекомендується уположити і терасувати. Для попередження зсувів і обвалів схилів,
забороняється додаткова пригрузка брівки і підрізка підошви схилів. У комплексі з
протиерозійними роботами необхідно виконати і протизсувні заходи профілактичного
характеру, які направлені на забезпечення стійкості зсувних та зсувонебезпечних схилів
шляхом усунення причин, що викликають ці явища. Профілактичні протизсувні заходи
рекомендується виконати на всіх зсувонебезпечних схилах. Вони складаються із:
- збереження трав'янистого і деревно-чагарникового покриву на схилах;
- відведення поверхневого стоку з зсувонебезпечних ділянок;
- заборони значної пригрузки зсувних схилів;
- розміщення будівель і споруд на ділянках, найбільш віддалених від брівок схилів з
пристроєм застенних дренажів у будівель; уположення схилів;

62
- заборони підрізування схилів і ін.
У разі потреби будівництва окремих будівель і споруд (переважно комунального
господарства) на схилах, дні ярів і балок необхідно виконати повний комплекс спеціальних
або основних протизсувних заходів, що включають: відведення підземних і поверхневих вод
(влаштування дренажу і зливостоків), розвантаження верхньої зони схилу, будівництво
підпірних стінок, уположення схилу і видалення зсувних мас, влаштування контрбанкетів та
інших споруд.

Протипросідні заходи.
Так як на території існує ймовірність розвитку просідання, то існує необхідність в
проведенні протипросідних заходів.
Для підготовки основи під капітальну забудову необхідно виконати більш детальне
інженерно-геологічне та інженерно-будівельне обстеження ділянок під будинки і споруди.
При замочуванні основи, складеної просідними ґрунтами, стійкість та експлуатаційна
надійність споруд забезпечується водозахисними та конструктивними заходами,
спрямованими на запобігання просідним властивостям ґрунтів:
- в межах деформаційної зони чи її частини – улаштуванням ґрунтових подушок,
витрамбовка котлованів;
- при багатоповерховій забудові:
- в межах всього просідного шару необхідно виконувати глибинне ущільнення
ґрунтовими палями, що попередньо замочені в нижніх шарах просідних ґрунтів;
- прорізкою просідних ґрунтів основи фундаментів із забивних, набивних та
буронабивних паль, а також з використанням стовпів чи стрічки з ґрунтів, що
закріпленні хімічним, термічним чи іншим способом, а також заглибленням
фундаментів;
- вертикальним плануванням ділянки забудови, якісним заповненням пазух котлованів
та траншей, виключенням витоку води із водонесучих комунікацій на проектованій
території;
- підвищенням міцності і загальної просторової жорсткості споруд, збільшенням їх
піддатливості за допомогою гнучких та розрізних конструкцій, з використанням
методів, що забезпечують нормальну роботу обладнання при деформаціях основи.

Рекультивація порушених територій.
На території села наявні порушені території, зокрема сільське звалище, що розташоване
в районі перетину вул. Молодіжна з вул. Героїв Небесної Сотні.
Рахуючи, що проектом передбачено ліквідацію сільського звалища, через
невідповідність санітарного розриву до сельбищних територій, необхідно провести заходи з
рекультивації території під звалищем.
Заходи по відновленню порушених територій відбудуться на площі 0,16 га вибираються
залежно від інженерно-геологічних умов, виду використання і типів порушення (повне і
часткове засипання глибоких ям і виробок, розрівнювання зритих місць, роботи по
запобіганню подальшому руйнуванню порушених територій).

63
При проведенні рекультивації на всіх видах порушених територій необхідно проводити
ретельне обстеження.
Порушені території після комплексу відбудовних робіт використовуються для
створення зон зелених насаджень загального та обмеженого користування, спеціального
призначення; промислових зон і зон зовнішнього транспорту; житлових районів і
мікрорайонів; зон водорегулюючих гідротехнічних споруд; рибо- і сільськогосподарських;
водопостачання; комунально-складських зон.
При освоєнні порушених територій у межах населеного пункту необхідно враховувати:

- його планувальну структуру;
- доступність центрів трудового, культурно-побутового і рекреаційного тяжіння;
- планування та розвиток транспортних і інженерних комунікацій;
- візуальне сприйняття порушених ділянок у міському середовищі (композиційна
єдність міського та природного середовищ).
Крім вищеперерахованих містобудівних чинників, необхідно враховувати також
розміри порушень поверхні, фізичні і біологічні властивості ґрунтів, можливість застосування
тієї або іншої технології відновлення території.
З метою зниження витрат на відновлення порушених територій і раціонального
використання природних ресурсів проводиться функціональне зонування територій
добування корисних копалин, з огляду при цьому на планувальну структуру і функціональні
потреби міста, необхідність збереження продуктивності території й унікальних природних
комплексів, а також поліпшення санітарно-гігієнічних умов.
Що стосується безпосередньо рекультивації полігонів і звалищ, то це комплекс робіт з
відновлення територій, який сприятиме поліпшенню навколишнього середовища.
Рекультивація проводиться в два етапи: технічний і біологічний.
Технічний етап включає в себе:

- визначення ступеня небезпеки звалища
- оцінка альтернативних варіантів розробка технології знешкодження та
рекультивації
Технічні методи рекультивації можна розділити на три групи: витяг, видалення і
надійне поховання або знищення на місці, фіксація забруднювачів на місці.
Біологічний етап включає в себе комплекс агротехнічних і фітомеліоративної заходів,
спрямованих на відновлення порушених земель.

64
2.14. ДОЩОВА КАНАЛІЗАЦІЯ ТА ВЕРТИКАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ
Схему вертикального планування та дощової каналізації розроблено згідно
планувальних рішень на топографічному матеріалі масштабу 1:5000 і виконано у відповідності
з ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» та ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст
генерального плану населеного пункту». Розділ підтверджує технічну спроможність та
економічну доцільність архітектурно-планувального вирішення території.
При опрацюванні схеми вертикального планування та дощової каналізації були
вирішені наступні основні питання:

- раціональна організація рельєфу;
- вертикальне вирішення проектних ділянок забудови;
- максимальне збереження існуючого природного рельєфу;
- забезпечення відводу поверхневих вод з території існуючої житлової забудови і вулиць,
та територій намічених під освоєння генпланом;

- способи та напрями відведення дощових і талих вод;
- запобігання забруднення водних об’єктів, шляхом влаштування очисних споруд
дощової каналізації.
Генпланом розроблено принципову схему організації рельєфу та відведення й
очищення атмосферних вод.
Вертикальне планування виконано методом проектних відміток та ухилів. Проектні
відмітки встановлено в характерних точках, на перетині осей вулиць та в точках зміни ухилів
поздовжнього профілю вулиць.
Проектні відмітки представлені у вигляді дробу. У чисельнику наведені проектні
(червоні) відмітки, які відносяться до верху покриття. У знаменнику наведено існуючі натурні
відмітки (відмітки поверхні у даній конкретній точці).
Ухили також представлені у вигляді дробу. У чисельнику наведені величини ухилів у
промілях (‰). У знаменнику наведено відстань (м) між двома суміжними точками зміни
поздовжнього профілю. Напрямок стоку позначається стрілкою на ухилі.
Вертикальне положення (відмітки поверхні) існуючої забудованої території та вулиць
з твердим покриттям збережено без зміни та взято за основу при проектуванні нових вулиць
та ділянок нової забудови.
У межах внутрішньо квартальних територій вертикальне планування виконується за
умови надання нормативного проектного ухилу поверхні від будівель та споруд у напрямку
твердого покриття проїздів та вулиць (для забезпечення відведення поверхневих вод).
З огляду на топографічні умови, розчленованість території, дощова каналізація
запроектована окремими системами з влаштуванням локальних очисних споруд у кожній
системі. Випуски очищеного стоку передбачено здійснювати у існуючі водні об’єкти.
Пропонується будівництво головних та магістральних дощових колекторів по існуючим та
проектним вулицям, а також по пониженим місцям рельєфу. До магістральних колекторів
передбачено підключення колекторів з території прилеглої забудови.
Відвід дощових вод передбачається комбінованим методом – відкритим способом: по
спланованій поверхні до лотків проїзної частини вулиць з послідуючим відведенням через

65
дощопроймальні колодязі до системи дощової каналізації та водовідвідними лотками та
каналами, а також закритою внутрішньоквартальною мережею колекторів з підключенням до
магістральних колекторів, які влаштовуються вздовж вулиць.
Закрита дощова каналізація влаштовується вздовж вулиць у центральній частині села.
Відкрита мережа може влаштовуватись на території садибної забудови, паркових, зелених зон
та по тальвегах. Вибір типу мережі відбувається на наступних стадіях проектування,
відповідно до спеціалізованих проектів.
Очисні споруди дощової каналізації передбачено влаштувати на понижених ділянках
рельєфу в гирловій частині головних колекторів перед випуском стоку у водні об’єкти.
Пропонується будівництво локальних очисних споруд закритого тиру, де буде
виключене забруднення навколишнього середовища. Рекомендовано застосувати
індивідуальні проекти і спеціальні конструктивні рішення по влаштуванню очисних споруд із
впровадженням високоефективних передових технологій по очищенню стоків, що дозволить
значно зменшити розміри цих споруд.
Експлуатація, обслуговування і моніторинг таких споруд, як і самої мережі дощової
каналізації повинні бути постійними. При освоєнні нових ділянок території, паралельно з їх
забудовою, необхідно передбачити будівництво систем дощової каналізації.
Для територій підприємств, комунально-складських зон, ринків, автостоянок,
автозаправних станцій, гаражів та інших джерел забруднення, необхідно створити локальні
відомчі системи відведення й очищення поверхневих і дощових вод різного ступеня
складності в залежності від особливостей функціонального використання територій і їх
масштабів, з максимальною можливістю оборотного використання очищених стоків. В разі
неможливості оборотного використання стоків для виробничих потреб або поливу території,
попередньо очищенні поверхневі води скидаються до мереж дощової каналізації з подальшим
доочищенням на очисних спорудах.
На розрахунковий період передбачається будівництво:

- мереж дощової каналізації, орієнтовно 24,5 км;
- локальних очисних споруд дощової каналізації - 16 споруд.
Остаточні умови будівництва систем дощової каналізації (мереж та споруд), місця
розташування очисних споруд та випуску очищених стоків уточнюються на наступних стадіях
проектування відповідно технічних умов експлуатуючих організацій, гідравлічних
розрахунків, спеціалізованих проектів.
В подальшому після розбудови системи дощової каналізації для забезпечення її
надійної роботи необхідно виконувати регулярне прочищення, колекторів, дощоприймальних,
оглядових колодязів, водовідвідних лотків (каналів), як найменше один-два рази на рік так, як
при їх експлуатації відбувається накопичення значних відкладень. Генпланом розроблені
тільки принципові рішення по відводу дощових і поверхневих вод. Зважаючи на точність
топооснови М 1:5000, розроблена схема дощової каналізації підтверджує можливість
здійснення планувального вирішення території, потребує уточнення і береться за основу на
наступних стадіях проектування.

66
2.15. ІСНУЮЧЕ ТА ПРОЕКТНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ
На розрахунковий період передбачається зміна функціонального використання земель
с. Глибочок в існуючій межі та приєднання до межі земель Глибочківської сільської ради.
Враховуючи невідповідність звіту за формою 6-зем фактичному використанню землі в
існуючій (затвердженій) межі села, існуюче та проектне (орієнтовне) використання території
села наводиться в таблиці за обмірами по тематичних шарах цифрової містобудівної карти.
Збільшення земель житлово-громадської забудови пропонується за рахунок земель
сільськогосподарського використання та відкритих земель без рослинного покриву.
Збільшення земель промислової забудови пропонується також за рахунок включення в
проектну межу існуючої промислової сільськогосподарської забудови, що межує із селом. До
«Інших територій» були віднесені озеленені території луків, чагарників, деревної рослинності,
заболочених та затоплюваних територій, які проектом розглядалася, у тому числі, як території
зелених насаджень спеціального призначення, що не нормуються.

Таблиця 2.15.1
Розподіл земель в с. Глибочок в існуючій межі

Вид використання Існуючий
стан, га
% Проектний стан %
Території в межах населеного
пункту, всього:
406,7 100 406,7 100
у т.ч.: житлової забудови, всього 230,6 56,7 244,6 60,1
4
- садибної 230,6 56,7 230,6+14=244,6 60,1
4
- блокованої - -
- багатоквартиної - -
Громадської забудови, всього 4,24 1,1 4,24+4,22=8,46 2,1
Виробничої, всього 2,94 0,72 2,94-0,49+2,63=5,08 1,24
Комунальної, всього 2,5
(кладовище)
0,61 2,5+1,46=3,96
(кладовище існ.,
комунальні тер.
проект)
0,97
Складської, всього - - - -
Транспортної інфратструктури,
всього
23,2 5,7 44,4 10,9
2
у т.ч. вулично-дорожньої мережі 23,2 5,7 44,4 10,9
2
зовнішнього транспорту - - -
Ландщафтно-рекреаційної та
озелененої, всього
1,84 0,45 2,93 0,72
у т.ч. загального користування 0,13 0,03 0,03+1,19=1,22 0,3
лісів 1,71 0,42 1,71 0,42
дач та садівницьких товариств - - - -
Природно-заповідного фонду,
всього
- - - -
Водних поверхонь 12,66 3,11 12,66 3,1


67

Сільськогосподарських угідь 55,34 13,61 - -
Інші території 73,38 18 84,61 20,8
1

Таблиця 2.15.2
Території сільської ради, що включаються в межі с. Глибочок

Вид використання Існуюче
використання, га
Проектне
використання, га
Території в межах населеного пункту,
всього:
62 62
у т.ч.: житлової забудови, всього - 4,4
садибної - 4,4
блокованої - -
багатоквартиної - -
Громадської забудови, всього - 0,66
Виробничої, всього 19,6 19,87
Комунальної, всього - 1,08
Складської, всього - -
Транспортної інфратструктури, всього 0,7 2,7
у т.ч. вулично-дорожньої мережі 0,7 2,7
зовнішнього транспорту - -
Ландщафтно-рекреаційної та озелененої,
всього
- -
у т.ч. загального користування - -
лісів - -
дач та садівницьких товариств - -
Природно-заповідного фонду, всього - -
Водних поверхонь 6,05 6,05
Сільськогосподарських угідь 5,67 -
Інші території 29,98 27,24


68
Таблиця 2.15.3
Проектне використання території с. Глибочок в існуючій та проектній межі

Вид використання В існуючій
межі, га
Території, що
приєднуються,
га
В проектній
межі разом,
га
Території в межах населеного пункту,
всього:
406,7 62 468,7
у т.ч.: житлової забудови, всього 244,6 4,4 249
- садибної 244,6 4,4 249
- блокованої - - -
- багатоквартиної - - -
Громадської забудови, всього 8,46 0,66 9,12
Виробничої, всього 5,08 19,87 24,95
Комунальної, всього 3,96 1,08 5,04
Складської, всього - - -
Транспортної інфраструктури, всього 44,4 2,7 47,1
у т.ч. вулично-дорожньої мережі 44,4 2,7 47,1
зовнішнього транспорту - - -
Ландщафтно-рекреаційної та озелененої,
всього
2,93 - 2,93
у т.ч. загального користування 1,22 - 1,22
лісів 1,71 - 1.71
дач та садівницьких товариств - - -
Природно-заповідного фонду, всього - - -
Водних поверхонь 12,66 6,05 18,71
Сільськогосподарських угідь - - -
Інші території 84,61 27,24 111,85


69
2.16. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ
Таблиця 2.16.1

Ч.ч. Показники Одиниця
виміру
Існуючий
стан
Етап
15-20 р.
1 Населення тис. осіб 610 700
2 Територія у межах населеного пункту,
всього:
га 406,7 468,7
у т.ч. житлової забудова, всього » 230,6 249
садибної » 230,6 249
блокованої » - -
багатоквартирної » - -
Громадської забудови » 4,24 9,12
Виробничої, всього » 2,94 24,95
Комунальної, всього » 2,5 5,04
Складської всього » - -
Транспортної інфраструктури,
всього
» 23,2 47,1
у т. ч. вулично-дорожньої мережі » 23,2 47,1
зовнішнього транспорту » - -
Ландшафтно-рекреаційної та
озелененої, всього
» 1,84 2,93
у т. ч. загального користування » 0,13 1,22
лісів » 1,71 1.71
дач та садівницьких товариств » - -
Природно-заповідного фонду,
всього
» - -
Водних поверхонь » 12,66 18,71
Сільськогосподарських угідь » 55,34 -
Інші території » 73,38 111,85


70

Ч.ч. Показники Одиниця
виміру
Існуючий
стан
Етап
15-20 р.
3 Житловий фонд, всього тис. м2
/будинків
25,758/374 29,3/425
Розподіл житлового фонду по видах
забудови:
багатоквартирна » - -
садибна тис. м2
/будинків
25,758/374 29,3/425
блокована » - -
Середня житлова забезпеченість
населення загальною площею
м2/особу 42,2 41,8
Вибуття житлового фонду, всього тис. м2 - -
4 Нове житлове будівництво, всього тис. м2/
квартир
- 3,5/51
багатоквартирна » - -
садибна тис. м2
/будинків
- 3,5/51
блокована » - -
5 Об’єкти громадського
обслуговування
дитячі дошкільні заклади, всього місць 80 -
загальноосвітні школи, всього » 200 -
лікарні, всього ліжок - -
поліклініки, всього відв. у зміну - -
пожежні депо, всього об’єкт/
пож. автомоб.
- 1/2
6 Вулично-дорожня мережа та
транспорт
Довжина вулиць і доріг, всього км 19 31,5
Щільність вулиць і доріг, всього км/км2 4,67 6,72


71

Ч.ч. Показники Одиниця
виміру
Існуючий
стан
Етап
15-20 р.
Довжина подвійного шляху ліній
сільського пасажирського
транспорту, всього
км 3 5,9
у т.ч. автобуса » 3 5,9
Щільність мережі наземного
пасажирського транспорту
км/км2 0,74 1,26
Загальний рівень автомобілізації машин на 1
тис. чол.
105 200
у т.ч. рівень автомобілізації
легкового автомобільного
транспорту
» 105 180
Рівень моторизації мотоциклів на
1 тис. чол.
8,2 70
Кількість місць постійного
зберігання легкових автомобілів
машино-місць
відкриті автостоянки - -
боксові гаражі - -
багатоповерхові гаражі - -
7 Інженерне забезпечення
Водопостачання
Сумарний відпуск води тис. м3 / добу - 0,205
Потужність головних споруд питного
водопроводу
тис. м3 / добу - 0,205
Каналізація
Загальне надходження стічних вод тис. м3 / добу - 0,205
Сумарна потужність очисних споруд » - 0,205
Електропостачання
Сумарне споживання електроенергії млн. кВт год /
рік
3,11 3,83


72

Ч.ч. Показники Одиниця
виміру
Існуючий
стан
Етап
15-20 р.
Потужність джерел покриття
електронавантажень
МВт 0,8 0,94
Теплопостачання
Потужність централізованих джерел
тепла, всього
МВт - -
Подача тепла, всього » 5,29 5,935
Газопостачання
Споживання газу млн. м3/рік 1,217 1,38
8 Інженерна підготовка та захист
території
-
Підсипка території га - 5,1
Зрізка території га 2,22
Пониження рівня ґрунтових вод км - -
Регулювання (розчистка) русел рік /
водойм
км/га - 0,45/2,53
Протиерозійні, протизсувні, проти
карстові заходи
га - -
Освоєння заболочених територій га - 0,08
Освоєння територій із іншими
складними умовами:

- проти просадні заходи
- сейсмічністю 7 балів і більше
га
га
- - -
Рекультивація порушених територій га - 0,16
Дощова каналізація км - 24,5
Очисні споруди дощової каналізації Одиниць - 16
9 Санітарне очищення території
Обсяги тверди побутових відходів,
всього
тис. т/рік 0,2 0,27


73

Ч.ч. Показники Одиниця
виміру
Існуючий
стан
Етап
15-20 р.
Сміттєпереробні заводи
Кількість Одиниць - -
Потужність загальна тис. т/рік - -
Полігони
Кількість Одиниць - 1
Площа га - 0,1
Звалища
Кількість Одиниць 1 -
Площа га 1,1 -


ІІІ. ДОДАТКИ